Чим більше я мандрую, тим більше починаю ненавидіти державу, в якій я живу. Хто ті люди нагорі влади? Яким Чорним Янголом вони були поставлені я не знаю, але явно в їх міссію входить знищення культурного надбання нашого народу. Ведуться запеклі бої за виділення грошей нібито для дублювання фільмів українською, нова вигадана проблема, краще відновлюйте культуру в книжках, у вихованні любити свою країну в діточок, і не давайте нищити памятки історії та архітектури. Це такі думки коли я починаю писати про палац чи то на Тернопіллі чи то на Слобожанщині. Інколи, думаю, от якби не в тій же Шаровці не було тієї туберкулезної лікарні, щоб стало з палацем та його інтерєрами.
Санатории Трускавца, Невже для наших пам'яток єдина можлива консервація і спасіння бути туберкулезним диспансером?
У 1996р на палац в Старому Мерчику винесли повний вирок: було підписано указ про передачу державного майна ліквідованого Старомерчицького технікуму ветеринарної медицини. За декілька років розкрадано інтерєри, за декілька років будівля почала руйнуватися. Цілий палацовий комплекс було окуповано бомжами. В той же час неодноразово були проведені і надані креслення по відновленню маєтку.
Правда вартує зазначити, що при створенні тут технікума, вже робилося препланування для потреб навчального закладу. Так наприклад велику залу було поділено на кімнати та коридор, деякі двері було знищено, двоповерховий службовий будинок, де жила прислуга та розміщувалася кухня, став гуртожитком для студентів. На теріторії маєтку був родинний цвинтар власників. Аморальними молодими шукачами "знаннь та пригод" його було розкрадено, а черепами мертвих колишніх власників грали у футбол.
Ще у 2005р. в палаці були вибиті шибки, на мій перший візит (березень 2007) все було закладено цеглою, на двері поставлений замок. На старих фотографіях у Мерчику вирує життя, а на нових відчувається присутність людей без дому.
Сходница На мій перший приїзд двері були гостинно привідкриті, що дало змогу подивитися, що ж лишилося з інтерєрів, а нічого, зовсім. Завалено брудом. Так само і у флігелях. Біля палацу був шикарний парк, зараз він як і палац доживає свій вік. Тут же знаходиться і старий грот, від нього збереглася лише нижня частина. Колись тут можна було відпочити від літньої спеки. Нажаль інших паркових будівель я не знайшла. Давайте зануримся у минуле і взнаємо як виглядав палац століття тому і його історію.
історія
На території селища існували поселення найдавніших часів. Археологічні знахідки, посуд та зброя, відносяться до ритуальних поховань ІІІ століття до н.е., були знайдені не так давно - всього десять років потому. Цікаво що і не так і давно камінь на території маєтку Шидловських виявився язичницьким жертовним каменем.
Заселення Слобожанщини казаками мало декілька хвиль. Одна з самих найбільших відбулася після Білоцерковської угоди 1651. Тоді Чернігівські та Ніжинські полки разом з майном та родинами заснували м Отрогожськ, Білоцерковський полк розмістився в поселенні яке дістало назву Суми, так же в 1654р засновано Харків, 1662 Богодухів. Тоді створювалися і слобідські полки Острогожський, Сумській, Ахтирський, Харківський, Ізюмський. Полки поділялися на сотні. Царська Росія надавала грамоти на оплату. Але гетьманату не було.
санаторий Шахтер Лише на початку XVIIIст Росія назначає своїх полковників з московським рангом бригадира. Таким полковником був Федір Шидловський. Обраний в 1696р. ізюмським, а в 1706р харьківським. Одружений був на донці полковника Григорія Донца-Захаржевського. Він отримує багато земель і фінансово збагачується. Він являється гарним прикладом для свого племінника Лаврентія Івановича Шидловського. Який, як і дядя, здобуває військову славу, здобуває звання ізюмського, а згодом і харківського полковника (17260). Він, також як і дядя, бере вигідний шлюб з донькою сумського полковника Кондратьова. Лаврентій Шидловський заможний землевласник. Саме він і засновує поселення Старий Мерчик. Пізнійшеспадщину ділять між собою сини - Григорій та Роман. Старим Мерчиком з часом володіє онук Лаврентія і син Романа- Григорій. Потім змінюються власники маєтку в Старому Мерчику - спочатку власником недовгий час був герой Вітчизняної війни граф Орлов-Денисов. У другій половині ХІХ ст. власником стає інжинер Євген Духовський. Маєток при ньому розвивається в виробничому напрямку, тут вже діє конний та спиртовий заводи. Тут розміщаться молотілки, локомобілі, трактори. Власниками Духовські були до 1917р. В 1919 году Духовські з частиною майна емігрірують в Дрезден, друга частина майна лишилася на призволяще.
В 1938р Старому Мерчику було надано статус селища міського типу.
санаторий Алмаз
В 1993 році в смт Старий Мерчик почалося здобування газу, було проведено газопровід до Харківської ТЕЦ-5. Тут діяла (діє?) мебляна фабрика та цегляний завод. До 1996р тут діяв Ветеранарно-зоотехнічний технікум в приміщенні палацу Шидловських. Ось ми і підійшли і до історії і до опису палацу.
палац
Спочатку замість існуюючого палацу був старий невеликий палацик Лаврентія Івановича. Онука Лаврентія - Григорій та його син Федір в 1776-78рр. побудували новий великий двоповерховий палац. Садиба розширюється, для маєтку взято більше площі, будуються службові приміщення. Парк був закладений трохи раніше ніж відбулося будівництво палацу. Щодо автора закладення парку питань не виникає - це Паліцин. Відставний ад'ютант фельдмаршала Рум'янцева-Задунайського, був людиною творчою. В його маєтку на хуторі Поповка збираються дворяни, художники, архітектори, письменники.Чого тільки варті імена - Глинка, Ярославський, Станевич.
Вилла Grand Сходница Своєю шикарною бібліотекою та колекцією живопису та графіки ОЛександр Паліцин подає приклад навколишнім поміщикам купляти стардруки, картини, книги, займатися перекладами з французької. Постійні збори однодумців іменуються "Поповською Академією". Чого вартує висловлювання Петра В'яземського: «Якщо не їхати до Вольтера в Ферней, то необхідно їхати в Поповку до Олександра Паліцина». Олександр Олесандрович виступає автором декількох проектів садиб та храмів, і також автором парку в Старому Мерчику - в маєтку свого друга Григорія Шидловського. При будівництві ставків днища укріплювалися суцільною цегляною кладкою. Парк прикрашали альтанки, містки, руїни, скульптури. «Харьковские Губернские Ведомости» за 1850 рік писали: «Вы встретите в разных местах сада изящной архитектуры великолепные беседки, павильоны, ротонды, палатки. Из обширного озера проведены в сад пруды чистой воды, одушевленные стадом прекрасных лебедей…».
Цитуючи ПАМУ, " Вековые деревья, пруды, зеленые поляны, белоколонные беседки, мостики и другие объекты формировали пейзажи парка. В парке три пруда. Произрастают дуб, клен, ясень, липа.
Санатории Трускавца Есть также ель серебристая и канадская, сосна прямохвойная. Всего около 30 видов и форм деревьев".
Парк та кладка цегляна в парку неподалік від палацу
Грот
Якщо з автором парку все зрозуміло, то досі не знайдено точного підтвердження хто саме був автором проекту палацу. Тривалий час були припущення що це був Бартоломео Растреллі. Хоча якщо Лукомській дожним словом не омовлюється про Растреллі, а навпаки припускає, що це могли бути або Петро Ярославський, або сам його вчитель - Баженов, або племінник харьківського архітектора, що пішов по слідах дяді, архітектора Василя Ярославського. Доречі, останній був доволі частим гостем в маєтку Паліцина. Невиключено, що сам палац це авторська робота декількох архітекторів.
При Олександрі ІІІ старомерчицький садибно-парковий комплекс отримав статус державного заповідника.
Маєток в Старому Мерчику включає в себе наступні будівлі: палац, службовий корпус, два флігеля - західний та східний, амбар, в парку можна знайти грот. Нажаль від цвинтаря не лишилося нічого. При останньому власнику Духовському, родинний цвинтар був в повному занебаді, нові господарі не соромилися перетворити його на смітник. Важко зрозуміти, що саме рухало власником мати таке відношення до памяті колишніх господарів маєтку: на колишній цвинтар виносилося сміття з дому та кухні, декілька памятників лишилося на момент візиту історика архітектури та художника Г.К. Лукомського. Памятник Олександри Семенівни Шидловської дещо перекликався за стилем з памятником графа Браніцького в Білій Церкві. Був він у барочному стилі у вигляді колони увінчаної урною, "з чотирьох боків до колони поставлені труни з черепами та алегоріями."
Вилла Grand Сходница Також зберігся на той час памятник у вигляді арки зі статуєю схиленої жінки в античному одязі. Але майже всі колишні надгробні скульптури були у вигляді каміння на загальній купі, серед якої можна було виділити залишки скульптури Христа, херувимів, вази та факели.
Отже, цікаво навести враження Лукомського про палацовий ансамбль: "Повернувши з великої дороги... потрапляємо в великий cour d'honneur, - і забуваєш про те, що знаходишся в селі, в глуші, в Росії... Картина, що потрапляє в очі, дуже цікавабагата та вишукана, що не віриться, як в такій збереженності могла бути садиба часів Катерини"
Зараз важко зрозуміти захоплення Лукомського палацовим ансамблем, але маємо надію, що таки після реставрації ми зрозуміємо про що йдеться мова. Зараз лише можна подивитися старовинні фотографії, які були зроблені під час мандрівки Лукомського Слобожанщино.. Безперечно, Старий Мерчик йому сподобався щонайбільше. Продовжу цитувати:
"Усі фасади палацу такі гарні, що важко визначити, який з них головний та найкращий.
Вилла Юран Сходница На жовтому фоні прикраси у вигляді білої ліпнини чудової композиції та виконання. На фасаді з боку підїзду, в центрі сильне "пятно" з стовпів, одягнутих канельованими пілястрами. Над ними фво фрізі консолі, увесь портик вкритий аттіком, бічні частини фасаду прикрашені аналогічними пілястрами. Але в них не має віконних отворів, а зроблені прекрасні ніши з вазами в них... Чудові сходи, на пілонах яких поставлені пушки та багаті газони у парадного доповнюють картину."
Фасад з боку саду виконаний і прикрашений був трохи інакше. "обробка інша... Середній виступ прикрашений чотирма пілястрами, але вони вже не мають форми стовпів. Інакше оброблений аттік". Вартує зазначити, що замість герба Шидловських при останніх власниках, на його місці був герб Духовських.
МОжна додати, що в плані палац прямокутної форми з криволінійними торцами, але суха мова архітекторів мало що скаже туристу, тому краще приїхати і побачити це самому, звертаючи увагу на фасади , барельєфні композиції, пілястри, вази.
Палац: Фасад з боку заїзду та садового боку
Палац: західни та східні боки
Щодо інтерєрів, то не думаю, що слід вірити 4-томнику Памяток Архітектури та Містобудування:"частково збергілися декоративна ліпнина парадного другого поверху." Стан палацу в середині занадто аварійний, щоб ризикувати оглядати всі кімнати. Я бачила овальної форми залу пофарбовану в рожевий колір з залишками білої ліпнини, чи була на той час розетка, що прикрашала колись стелю я не пригадую. В деяких кімнатах убогі залишкі від колишнього багатого інтер'єру.
З книги "Маєтки Харьківської губернії" Лукомського, дізнаємося,
вилла Юран Сходница що ліпнина в овальній залі ще старих часів, також були "орнаменти епохи Олександра ІІІ. Бюсти та вінки над квадратами для картин поганої ліпнини, але архітектоніка їх композиції відмінна. Портрети в залі дуже великі, але виглядають наче копії. Величезні пальми, мрамор бюстов, бронза, люстри, нова мебель утворюють імпозантну картину. Їдальня та вітальня типові для епохи Олександра ІІ... У вітальні хороші портрети Лужниної та кн. Голіциної. В спальні гарні обої: синій малюнок на срібному фоні. Рама з саксонського порцеляну... Мебель будинку в стилі рококо, занадто богатої різьби, керосинові лампи в руському стилі з порціляновими вставками та сюжетами з селянського побуту."
Одну з кімнат палацу займав музей памяті брата власника - туркестанського генерал-губернатора Духовського. Тут були зібрані блюда, східні тканини, коври, старовинна шафа.
Палац всередині: при вході (ліворуч), підвал (праворуч)
Палац: кімната (ліворуч) та зала (праворуч)
Палац: зала (ліворуч) та кімната (праворуч)
Уваги при огляданні памятки в Старому Мерчику заслуговують і службові приміщення.
санаторий Алмаз, Можна і досі побачити рустовку пілястр гірлянди віночки над вікнами флігелів.
Якщо палац вже охоронється, то в 2007 флігелі були "житлові", купа сміття разом з брудним одягом при вході відбили в мене всяке бажання з'ясовувати, що зберіглося з інтер'єру.
Безумновно і беззаперечно палацовий комплекс в Старому мерчику заслуговує уваги туристів, як один з самих старих маєтків Харківщини, а щоб не відлякувати туристів, потрібно все ж таки привести в ошатний вигляд, і зробити реставрацію комплексу, а також провести рятувальні роботи в середені самого палацу, ну і в охайний вигляд привести парк. Тоді трикутник Володимірівка-Шарівка-Мерчик буде приваблювати туристів все більше і більше.
церква Всіх Святих
Неподалік палацового комплексу до маєтку колись входила церква всіх Святих. Побудована вона 1760рр (в Лукомського 1788), дзвіниця а трапезна прибудована пізнійше Евгеном Михайловичем Духовським у 1881р. З 1921р церква була закрита і залишена на призволяще. До 1995р будівля була в занедбаному стані. Лише коли було зареєтстровано релегійну спільноту, будівля храму набула друге життя. На території церкви похований Григорій Романович Шидловський.
на десерт
Рухаючись по вулиці, яка перепендикулярно головній, в бік залізничної станції Мерчик, зверніть увагу на камені при церковній огорожі. В одному камені явно вгадується скіфська баба без голови, другий камінь - це жертовний язичницький.
як дістатися
Санаторий Весна Трускавец,
Потрапити в Старий Мерчик дуже просто. Не раджу їхати електричкою, це довго і невиправдано далеко від самої станції Мерчик до палацу. Краще з Харкова дістатися маршруткою. Поїсти чи зупинитися в смт Старий Мерчик ніде немає.
