Бакота - http://sanatoriitruskavca.com/

 Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н. Від шосе Кам’нець-Подільський – Стара Ушиця вказівник направо. 10км.
 вступ
Бакота... Для мене назавжди залишиться чимось рідним. Місце, яке не позначене на сучасних картах. Вистраждане мною довгою дорогою під пекельних сонцем, 10 км і я таки дісталася його. Але здобула винагороду - запахи лісових трав, просто жива вода з джерел, чудові краєвиди для польоту душі, могутній Дністер, Товтри, монастир. Дуже давній. Колись не так вже і давно, на місці заповненому водами Дністра було селище Бакота, яке було затоплене при будівництві Новодністровської ГЕС у 1981. Назавжди зникла колишня столиця Дністрянського Пониззя. санатории Трускавца
 історія
Перша згадка про Бакоту відноситься до 1240, як раз під час монголо-татарської навали. Саме слово "бакота" (акцент на перший склад) означає бажане місце. В це нескладно повірити, як тільки бачиш навколо таки краєвиди. санаторий Женева
З літопису можемо дізнатися трохи про історію міста в 13ст.:
Бояри ж галицькі Данила князем собі називали, а самі всю землю держали. Доброслав же Суддич, попів онук, укняжився був і грабував усю землю, а ввійшовши в [город] Бакоту, все Пониззя забрав без княжого повеління....Отож, коли Данило довідався [про це], він послав Якова [Марковича], стольника 9 свого, з великою жалобою до Доброслава, кажучи до них, [бояр]: «Князь ваш я єсть, [а] ви повеління мойого не сповняєте і землю грабуєте. Чернігівських бояр я не велів тобі, Доброславе, приймати, а дати волості галицьким. А коломийську сіль залишіть для мене» 10. І він, [Доброслав], сказав: «Нехай буде так». ..У РІК 6749 [1241]. Потім же Ростислав [Михайлович] зібрав князів болохівських і останок галичан [і] прийшов до [города] Бакоти. Але Курило-печатник 1 був тоді в Бакоті, посланий Данилом-князем і Васильком списати грабунки нечестивих бояр, [і] він утишив народ.
Місцевість входила до Київської Русі, з середини 12 ст до Галицько-Волинського князівства.
За іпатіївським літописом, в 1255 містом заволоділи монголо-татари. В 1258р був зруйнований Бакотський замок.
Іпатіївський літопис свідчить:
" У ті ж роки, чи раніше, чи потім, приїхали татари до [города] Бакоти, і прилучився Милій, [старший города], до них. Данило тоді пішов на війну проти Литви, на Новгородок, але тому, що була розкаль, послав він сина свого Льва на Бакоту, [а] Лев послав двірського 4 перед собою. Напавши зненацька, схопили вони Милія і баскака 5, і привів Лев Милія до отця свого, і стала знову Бакота королевою, отця його.
Потім же, порадившися з сином, він, [Данило], одпустив його, [Милія], а поручником був Лев, [запевнивши отця], що той буде вірним. Але коли знову приїхали татари, то він, [Милій], учинив обман і оддав її, Бакоту, знову татарам. " санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Через століття Бакота потрапляє у володіння братів Коріатовичей з щедрої руки князя Ольгерда. І вже в литовському літописі за 1362, згадується про давно існуючий скельний монастир. Також відбувається ряд укріплень міста, що повинно було оказати достойний опір татарам.. В 1431р Бакота стає нейтральною прикордонною територією, як наслідок перемир'я, утвореного між Литвою та Польщею. Мешканці організовують повстання та проголошують про свою незалежність. Через три роки Польща придушила повстання, зруйнувала замок. Бакота перестала бути містом. Хоча життя вирувало до останнього.
Цікавий факт, що за дослідженням вчених, було встановлено, що територія, яку займало місто на 12ст, становить приблизно 10 га із населенням 2 - 2,5 тис. чол., що відносить його до 3 групи міст того часу. санаторий Женева
Археологічні дослідження в повну міру розпочалися в 1883р під керівництвом відомого своїми відкриттями професора Антоновича. Нажаль, те що було знайдено все було втрачено, зберігся лише опис речей в праці Сіцинського. З середини 20ст інтерес до історичного минулого Бакоти відродився. Було знайдено ряд пам'яток черняхівської культури, цінні знахідки 5 та 9 ст.
Впродовж останнього століття свого існування місто вело більш-менш спокійне життя. Після 1918 містечко стало прикордонним, був зведений кам’яний двометровий мур, по ту сторону знаходилася "ворожа" Румунія. Голод 33 р. обминув Бакоту, але монастир було закрито, пізніше припинено будівництво нової церкви. Бойових дій Другої Світової на території Бакоти не було. Санаторий Весна Трускавец ише голодомор 1947р відбився на житті мешканців. В 70-рр. було наказано переселятися бакотчанам в інші містечка. І в 1981р. село припинило життя опинившись під водами Дністровського водосховища.
 монастир
До монастиря дістатися не так просто як здається. Спочатку проминувши с Грушки ви звертаєте направо, поки не опинитесь біля вказівника - табір направо, монастир наліво. Якщо ви їдете машиною, то краще вам звертати наліво. Якщо пішки, то можете звернути направо - дорога постійно йде вниз, через деякий час ви опинитесь в наметовому таборі. Там ви можете поставити намет, перепочити, може скупатися, і вже повними силами йти до монастиря. Бо відстань приблизно однакова. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
До монастиря з двох сторін веде вузька стежка. Природа настільки вражає, що починаєш розуміти ченців, які вирішили тут заснувати монастир. Доречи, за легендою монастир заснував преподобний Антоній (родом з Чернігівщини, він був ченцем, побув в монастирі на горі Афон, заснував Києво-Печереську Лавру, та Антонієвські печери в Чернігові). Обвал верхньої скелі Білої гори знищив келії, печери, усипальницю. Те що ми зараз можемо побачити, це невеликі печерки, в одній з них розміщується маленька церква. Тут завжди тихо і не багатолюдно, лише в церковні свята збирається народ і священик править службу. Тихенько помолившись, тут можна лишити записки з проханням відслужити службу за здоров’я та за упокій.
Археологічні розкопки виявили, що недалеко були поганьскі капища. Антонович відкрив три печери. Перша печера була розмірами 8,5 х 1,6 х 2,13, друга - 6 х 1,5 х 2,13 м., третя 10 х 1,7 х 1,77 м. В стінах коридорів вибито 17 довгастих ніш, довжиною 1,6-1,9 м, в підлозі печер - 19 ніш, в деяких з них виявлені людські кістки. Недалеко від монастиря на південній стіні напис "Благослови Христос Григория игумена, давшего силу святому Михаилу". За дослідженнями цей надпис відносять до кінця 11ст. Як вже йшлася мова, всі знахідки Бакотського монастиря було втрачено, лише опис Сіцинського стверджує, що фрески відповідають високому санатории Трускавца івню на ХІІ-ХІІІ ст. Наприкінці 19 ст. Бакотський монастир відвідав єпископ Подільський і Брацлавський пресвятий Димитрій. На початку 60-их років 20ст. служба в храмі монастиря була припинена. Знищено ікони, хрести, книги, зруйновано церкву, пустими немов глазниці лишилися печери. Нищили це мешканці Бакоти, маріонетки антирелігійної пропаганди, які потім згодом забирали своє майно і кидали останні погляди на своє житло.