Обов'язкове для відвідування село. Якщо ви мандруєте машиною вам вистачить рівно 7 хвилин щоб дістатися до старовинної пам'ятки архітектури, якщо ж пішки то більше. Але ж я дісталася, значить і вам не важко. Шевченкове входило до передмістя столиці Галицько-ВОлинського князівства - Галича. Досліджене тут городище має плозу в 10 га, і мало міський характер поселення. В.К. Гончаров схиляється , що тут був монастир, деякі дослідники висувають версію - боярського двору. Так чи інакше тут був фортопост, добре укріплений продуманою системою валів, ровів та за допомогою природніх елементів- річки Лімниці та Дністром. Нам пощастило, до наших днів дійшла до нас унікальна памятка часів давнього князівства.санаторий Женева Саме заради неї і вартує звернути з траси Рогатин - Івано-Франківськ в Галичі направо.
церква св. Пантелеймона
Храм був споруджений в 1194р. і розташований в центрі городища. Фундатором церкви був Галицько-Волинський князь Роман Мстилавич, на це вказують надписи на південому фасаді церкви. Дідом князя Романа був київський князь Ізяслав, по давньохристіянському звичаю при хрещенні мав інше ім'я - Пантелеймон. Вважаэться, що саме на честь діда і збудував Роман церкву. Під час володіння галицькими землями Польшою, церкву було перетворено на костел і переосвячено на ім'я св. Станіслава. До перенесення у 1427р в Галич латинської парафії, це був катедральний костел, згодом він став літнью резиденцією латинських єпископів. У люстраціях Галицького староства за 16ст. згадується, що храм стоїть самотній серед поля. І зараз, мандруючи дорогою від сусіднього села до церкви , мимоволі згадуєш цей опис.
В 1598р храм було передано до францисканського ордену при умові ремонту та побудови при ньому монастиря. При відновленні храму, архітектурні форми змінилися і набули рис базиліки в стилі бароко. ПОруч розташувалися будівлі монстиря. Всі споруди були обнесені валами і ззовні комплекс мав вигляд фортеці. Однак це не спасло його від нападу турків.санаторий Женева В 1676р військо на чолі з Ібрагімом Шайтан-Пашою частково руйнувало святиню. Але це були квіточки, більш значної шкоди завдала пожежа у 1802, але найбільшої руйнації святиня зазнала вже під час Першої світової війни. В 1915 храм знаходився під гарматним обстрілом, тоді дуже постраждали фасади, дах, інтерєр храму та дзвіниця. В літературі я знайшла згадку про те, що під час реставрації у 1926р було знайдено сліди фрескового живопису, на кам'яних блоках графіті. Зараз всередені все зафарбовано білою фарбою. Храм після реставрації мав майже первісний вигляд і перебував в недоробленому стані до 1991р., коли потрапив під захист кардинала Івана-Мирослава Любачівського (він навчався в шевченківській духовній семінарії). Тоді почалося справжнє відродження святині. Зараз храм набув дійсно первісного вигляду храму галицько-волинської княжої доби. Але католицьке минуле все ж таки видають портали, які притамані романській архітектурі Західної Європи. ;)
Давньоруська церква, як її покровитель Святий Пантелеймон, несе цілющу силу віри і стійкості. Перебуваючі під різними конфесіями, переживучі різні територіально-політичні розділи та дерективи, вона встояла завдякі людській чутливості, дбайливості, і Божої волі, показати нам наскільки ми маємо цінувати і духовно-культурну спадщину нашої країни.Сходница Храм дванадцятого століття народився як православний, пройшов через католицькі ордени і зараз перебуває під УГКЦ, але коли бачиш святиню, то така різноманітність конфесії зливається в один чіткий і твердий стержень - христіянство.
