декілька км від Лубен
19 січня 2008р
передмова
Ніколи не ставила за мету "Объять необъятное", але писати про такі монастирі як Києво-Печерська Лавра, Почаїв, Святогорськ важко. Не став для мене виключенням і Мгар. Тим більш, що мгарський монастир має не тільки санатории Трускавца цікаву та давню історію, але ще і дуже сумне минуле. Пройшло вже півтори роки від мого відвідування. Візит був не в найкращу пору року - майже безсніжні зимові дні. Про великі монастирі я не люблю писати. Бо завжди приходиться вибирати саме найголовніше, а коли починаєш обирати, то здається головним майже все: і історія, і про чудодійні ікони, і зцілення, і про фундаторів, і по святих, то вийде ціла книга. То ж те, що викладено нижче аж ніяк не претендує на цілісність, а лише дуже схематично. Моя мета - зацікавити вас, а ви якщо будете в монастирі придбайте книгу "Обитель над Сулою" (я бачила лише російськомовний варіант), там досить гарно викладено біографії людей, які були пов’язані з чоловічим Спасо-Преображенським монастирем.
Історія
Монастир було засновано митрополитом Ісаєю, на той час він був ігуменом Густинського та Підгірського монастирей. Фундаторкою монастиря стала Раїна Вишневецька, якій уві сні ангели вказали на місце заснування монастиря. Ангели не помилялися. Місце і справді чудове - неподалік від м. Лубни, на горі над рікою Сула, звідки відкриваються живописні види. Раїна Вишневецька приходилася двоюрідною сестрою Петру Могилі, митрополиту Київському, засновнику Санаторий Весна Трускаве Києво-Могилянської академії. На її кошти було засновано всі три вищезгадані монастирі. Лубни були резиденцією Вишневецьких. Раїна померла молодою, їй було всього 30 років, залишивши після себе маленького сина Ярему. Ярема Вишневецький суперечна особистість. Його дід Дмитро був закатований турками, він відмовився прийняти іслам. Його батька у 1616р отруїли, смерть вийшла вигідною для Польщі та Туреччини, а батько хотів посадити на трон Молдови брата свої дружини Петра Могилу. Його мати Раїна поширювала православну віру, будуючи монастирі та церкви. Лишившись сиротою, Ярема опинився під опікою дяді. Його дядька - Констянтин Вишневецький (Вартує додати, що він був зятем Маріни Мнішек) був ревним католиком. Саме він віддав Ярему на навчання до Львівського єзуїтського колегіуму. У 19 років Ярема став католиком. Потім він продовжив навчання закордоном. Був дуже освіченою людиною. У 1648 р Максим Кривонос осадив замок Яреми Вишневецького, замок був взятий штурмом, зруйнований дощенту. сам Ярема утік. У 1651р після перемоги над загонами Богдана Хмельницького під Берестечком, 39 князь раптово помер. Його син Михайло Вишневецький був у 1669р вибраний королем Польщі. Михайло взяв шлюб з Елеонорою фон Габсбург, донькою Австрійського імператора Фердінана ІІІ.
Не зважаючи на те, що Ярема був вихований в найкращих традиціях на той час католицизму, він все ж таки дуже терпимо ставився до православ'я. Можливо його утримувала і клятва дана помираючій матері. Будуючи костели, він не забував і про православні монастирі.
Особою прихильністю користувався Мгарський монастир. санаторий Шахтер Трускавец Так у 1638 р він відновлює і надає нові привілеї, володіння конфісковані у Густинського монастиря подаровані Мгарському. Деякі мгарські монахи приймали активну участь в організації козацького погрому в Лубнах, коли їх спіймали і осудили на смерть, Ярема скасував приговор. Прихильність Яреми захищала монастир від намагань католиків привласнити володіння та православні храми.
Тут знаходився син Богдана Хмельницький - Юрій, в постригу Гедеон. Після усунення з гетьманської посади І.Виговського, 1659 року старшина обирає гетьманом 18-річного Юрія Хмельницького. Юрій повірив підробленому тексту Переяславської угоди 1654 р. і у 1659 р. підписав новий і дуже невигідний варіант документу. За Переяславським пактом 1659 р. російські залоги розташовувалися не лише у Києві, а й в усіх найбільших містах. Більше того, козакам заборонялося вести війни і вступати у зовнішні зносини без дозволу царя. Не дозволялося їм також без схвалення Москви обирати гетьманів, генеральну старшину і полковників. Так, молодий Юрій пішов на поступки, які ще п'ять років тому його батько навіть не розглядав би. У 1660 р. між Москвою та Польщею знову вибухнула війна за владу над Україною. Коли царські війська потрапили в оточення до поляків під Чудновом на Волині, Юрій зі старшиною не поспішали допомагати санатории Трускавца їм. Натомість молодий гетьман вступив у переговори з поляками, й коли росіяни зазнали нової страшної поразки під Чудновом, Юрій погодився на повернення України до складу Речі Посполитої. В цей момент і без того хаотична ситуація ускладнилася ще більше. На Правобережжі, де отаборилися Хмельницький з поляками, влада гетьмана лишалася незмінною, проте на Лівобережжі, що перебувало під контролем царя, козаки виступили проти Хмельницького, обравши наказним гетьманом Якова Сомка. Козацька Україна розділилася на дві окремі частини, кожна на чолі з власним гетьманом. Юрій Хмельницький у січні 1663 р. пригнічений власною неспроможністю опанувати становище, що швидко погіршувалося, Ю.Хмельницький складає гетьманську булаву і йде в монастир.(Wiki)
Самою значною подією у житті монастиря це було відвідання його царградським патріархом Афансієм ІІІ у 1654р. Він повертався з Москви до Констянинополя. В дорозі він дуже важко захворів, і був змушений зупинитися у Мгарському монастирі, який на цей час був досить скромним та будівлі всі були дерев’яні. Уявіть собі і радість і хвилювання ігумена та монахів, коли цю досить скромну обитель відвідує сам Вселенський Патріарх. Зустрічали як могли дуже урочисто. А коли ігумен о. Петронік підійшов отримати благословення, то 57 річний святитель Афанасій промовив "Бажає душа моя в цьому монастирі грішне тіло моє поховати". Менш ніж півтори місяці провів при монастирі свт. Афанасій. Поховали його як вподобає бути похованим східним патріархам у сидячому стані. Перед смертю Патріарх встиг скласти заповіт, в якому деякі кошти відписував Мгарському монастирю за гостинність, та мабуть припав йому все ж таки до душі цей монастир.
15 травня святкується день його пам’яті. а 1 лютого 1662р він був канонізований (я навожу вам дати, коли віруючим особливо вартує приїхати до монастиря).
Наприкінці липня 1919р до монастиря прибув більшовицький Антонівський полк. Солдати всіляко кощунствували. В церкві жило 500 солдат. Добровольча армія відтиснула більшовиків але вони знову прийшли. На цей раз ще з більшою силою. А 5 серпня 1919р розстріляно 17 мгарських монахів, завдяки темряві та спішці комісарів 7 монахів спаслося. Коли у 1922 р. почалася конфіскація церковних цінностей. До мгарського монастиря приїхав нарком з наказом про конфіскацію раки з мощами Афанасія Сидячого, яка була з чистого срібла та важила 4 пуди 10 фунтів . Мешканці Лубен та деяких селиш Полтавщини. оточили монастир не даючи комісарам конфіскувати раку. Але через деякий час народ розійшовся, монахи самі винесли срібну раку, а мощі заховали у дерев’яну труну. Рака, як і самі мощі переїхали до Благовіщенського собору в Харкові. (Де ж були мої очі коли я там була!?!) Святому Афанасію пощастило в тому, що він був за національністю грек. А Радянська влада не хотіла мати міжнародний конфлікт. Монахи та ігумен сподіваються, коли закінчаться реставраційні роботи, рака з мощами переїде до Мгарського Спасо-Преображенського монастиря.
На початку 30-их рр тут був притулок для дітей "ворогів народу"
З 1936р на території мгарського монастиря знаходилася дисциплінований батальйон. а з 1946 - військові склади.
В 1985р колишні монастирські будівлі віддали піонерському табору. У 1993р монастир був повернутий православній церкві.
Монастир
старий малюнок з офіційного сайту монастиря. рекомендую проглянути дуже художні фото тут
Монастир виглядає наче фортеця. Таку асоціацію складає великий кам’яний мур з невеликими вежами. В центрі території монастиря знаходиться головний храм - Спасо-Преображенський собор. Зведений він був у 1684-1692рр. Фундатором виступив гетьман війська запоріжського Іоан Самойлович та гетьман Іван Мазепа. Проект собору склав архітектор Іоан Баптист, автор проекту Троїцького собору в Чернігові. Допомагав йому Мартин Томашевский. Після Баптиста смерті справу продовжив Пирятинський. Санаторий Весна Трускавец В розписі стін приймав участь видатний український художник Іван Максимович. У 1728р зводи храму завалилися, і собор перебудували. При відновленні храм втратив два куполи, тепер він п’ятикупольний. Реконструйований був в стилі українського бароко і вважається одним з найліпших прикладів (хоча для мене особисто, самий яскравий і самий найліпший представник це - Козелецький собор). На стінах збереглася ліпнина та фрески. Ранійше головний вхід був через дзвіницю. Доволі висока дзвіниця була остаточно зведена у 1837-1844рр, а ось вирішили і розпочали її будувати у 1785. Місце вибрано невипадково, на цьому місці любив молитися свт. Афанасій. В громадянську війну дзвони були зняті і переплавлені на зброю. Монастир має багато корпусів. Ліворуч від собору санаторий Шахтер Трускавец знаходиться одноповерховий корпус келій з теплим храмом св. Афанасія Патерапія. В метрах 100-150 від монастиря знаходиться скит, оснований у 1785р. В центрі скиту двоярусний кам’яний храм Благовіщення Богоматері, зведений у 1889-1891рр. До цього тут була каплиця. з офіційного сайту Мгарського Спасо-Преображенського монастиря.
