Сколе - це Карпати. Зимовий відпочинок, піші прогулянки, колиби і краєвиди. Але ж мене цікавить перш за все архітектура, правда?
І в цій галузі Сколе завбачливо готує шикарний палац в присілку Демні. Його й шукати не треба - лежить при трасі. Та адресу про всяк випадок залишу: вул. Князя Святослава, 40.санаторий Алмаз
Імперія баронів Грьодлів
Палац Грьодлів колись
Сколе (ще раз) - це Карпати. А Карпати - це ліс. І на зламі ХІХ і ХХ століть цю просту істину допетрали не лише гуцули, а й австро-угорські капіталісти. От як брати-барони Грьодлі, скажімо. санаторий Женева Легенда пояснює їх багатство просто: начебто Альберт Грьодель зірвав великий банк під час гри в казино - і вирішив розпорядитися коштами по-розумному. Альберт заснував фірму "Брати барони Грьодлі" (звучить майже як "брати-розбійники") і почав вибудовувати власну промислову імперію.санаторий Шахтер,
Грьодль купив (на пару з підприємцем Шмідтом) в 1886 році у сколівського дідича графа Евгеніуша Кінського місцеві ліси. Багатющі були брати, будували в горах вузькоколійки, заклади каменоломню, механічні майстерні, гідроелектростанцію. санаторий Шахтер, Мали величезний тартак, штат його складався з 1000 (ТИСЯЧІ) робітників та урядовців (зараз сказали би - менеджерів). При цьому путівник М. Орловича Галичиною відмічає, що тартак був дуже гарно утримуваним. Хто б сумнівався.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
Ось приклад: відходами пари отаплювали службові приміщення. Збудували водогін з керамічних труб - і за ним було достатньо наглядати всього одному працівнику. Цей водогін працює й по сьогодні, причому майже без ремонтів.
І оплачували працю барони досить щедро. За земельні роботи робітник отримував 3-6 австрійських корон у день санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) (Ольга Швагуляк-Шостак в статті в журналі "Галицькі контракти" наводить приклад, що корець кукурудзи коштував в ті часи 10 корон). За відвезення деревини власним транспортом - 4-6 корон. Пилорамник за 12-годинну зміну, як і підсобний робітник, отримували 1-2 корони. Особливо гарні зарібки були у начальника дільниці вузькоколійки: 300 польських злотих щомісяця (= 5 молочним коровам). Перевищити ставки Грьодлів не вдалося ані в 1920-ті, ані в 1930-ті роки.
Грьодлі от ще яку штуку придумали: половину зарплатні видавали грошима, а половину - спеціальними марками, власною грошовою одиницею. Чим не імперія? Отоварити марки можна було лише в мережі грьодлівських же фірмових магазинів. Хитруни... Але й добрі справи робили: подували в Демні лікарню.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
Грьодлівські вузькоколійки, які зараз потроху відроджуються, - окрема розмова. Зрозуміло, навіщо їх будували: ліс в епоху первісного накопичення капіталу потрібно було діставляти до тартаку якомога швидше, а для цього має бути якась інфраструктура. Серед кількох вузькоколійок, які були збудовані на кошти баронів, виділявся відтинок з Демні, де був тартак, до Тисовця (через Свінник). Це не мало, не багато - 18 700 м. Колія була прокладена й на найвищу вершину Сколівських Бескидів - гору Парашка (1270 м). Максимальний ухил траси складав 25 %.
Кажуть, статки Грьодлів завдяки Сколівським Бескидам подвоювалися щорічно (!). При таких грошах і жити треба показово. От брати Грьодлі і жили - в розкішному необароковому палаці в Демні Вишній.
Демня, треба сказати, була індустріалізована ще у XVIII ст. - тоді тут було закладено доменну піч і скляну гуту. В ХІХ ст. граф Кінський збудував тут перший паровий тартак, в 1864 р. засновує найбільшу в краї сірникову фабрику. Але Грьодлі перетворили це місце на маховик капіталізму.
Грьодлі перекроїли під себе не лише Демню біля Сколе. Їх палац, кажуть, зберігся в селі Майдан. Не знаю, не була. Та що там палац - навіть цілий населений пукнт носив їхнє ім'я: Гредльово!санаторий Алмаз
Про туризм барони теж думали: першою з усіх вузькоколійок дозвіл на туристичні маршрути отримала лінія Демня- Коростів (41 км). Тут і справді гарні лісисті краєвиди. А скаутським загонам надавалися знижки... А від станцій відходили розроблені пішохідні маршрути... А ще є мінеральні джерела... Туризм теж непоганий бізнес.
В 1912 р. еліту, інтелігенцію і просто хворих Австро-Угорщини чекали у Сколівських Бескидах 22 курортні центри.
Ну але ж ми починали про палац?
Палац-інтернатСанатории Трускавца, в
Невідомо чому, але в фундаментальній багатотомній праці Романа Афтаназі про резиденції на Кресах ані Сколе, ані Демня не згадуються. Мовчить про палац Грьодлів і путівник М. Орловича.Санаторий Днепр Бескид Трускавец
Доведеться опиратися лише на вдасні здогади. Палац Грьодлів виник, ймовірно, в останні роки ХІХ ст. Йому вдалося пережити лихоліття обох світових вієн, а з 1956 р. в цій двоповерховій громаді розмістилися діти-сироти: там до сьогодні функціонує будинок-інтернат на260 дітей.
Інтер'єрних багатств не чекайте: хіба от манірні викручені сходові клітини нагадують про колишні багатства. Ніякого ліпного декору, старих меблів чи камінів. Лаконічна побілка, жахливий сморід з незмитих унітазів, повно дітей, гасаючих коридорами. Споруда волає про ремонт. Останній був ще на початку 1990-х.Санатории Трускавца
Дивні гроти під двома башточками на головному фасаді забиті сміттям - а от Ігорю Хомі пощастило, і він побачив там білого коня. Парк, який оточував палац і налічував чимало екзотів, зараз не може похвалитися ообливою доглянутістю.
Хоча інтернат має ще кілька корпусів, розташованих поруч з палацем, саме у палаці Грьодлів, на другому поверсі, живуть сироти і напівсироти. Є й ті, в кого батьки є - але в їхніх гірських селах немає школи. І так буває.
Перший поверх відданий під початкові класи і бібліотеку.Санаторий Сидус (SIDYS) Сходница
Але все ще збереглися гарні ковані огорожі і хвіртки, тай фонтан, думаю, при великому бажанні ще можна оживити.
