Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братислави (Словаччина) і закінчується на південному сході поблизу Залізних воріт (Румунія). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Дугою з трьох боків оточують вони Середньоєвропейську низовину. У північно-західній частині їхня ширина становить 240 км, у південно-західній - 340, а в північно-східній, де розташовані Українські Карпати, Санатории Трускавца вона звужується до 100-120 км.
Залежно від розташування, біогеографічного районування та особливостей Карпати поділяються на Західні, Східні та Південні. Західні - розташовані на території Словаччини, Чехії, Польщі і, частково, Угорщини. Південні - меридіально розкинулися на території Румунії, Східні (за винятком Східних Бескидів, що у Словаччині та Польщі, а також Семиградських гір, що у Румунії) - на території України.
Завдяки географічному розташуванню Карпати відіграють для Центральної Європи виключно важливу соціальну, економічну, ресурсну, кліматотворчу, гідрологічну і екологічну роль.
Населення всього Карпатського санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) регіону складає 25 млн. На цій території зосереджено більше половини усього біорізноманіття Центральної Європи, знаходяться головні площі лісів, що підтримують екологічний баланс, пом'якшують клімат і разом із хребтами захищають прикарпатський південь Європи від холодних вітрів.
В Карпатах беруть початок великі найчистіші в Європі водні артерії: Тиса, Дністер, Прут, Вісла, Черемош, а також частково Дунай (значна кількість його приток). В Карпатах знаходяться і більшість реліктових та ендемічних видів природнох флори та фауни Центральної Європи. Отже Карпатські гори мають загальноєвропейське значення.
Українські Карпати
На Українські Карпати припадає лише 10,3% площі усіх Карпат. Простягаються вони з північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині - 100 км. Займають площу 37 тис.км2, або 3,5% території України. Середня висота Українських Карпат - 1000 м. Шість вершин перевищують 2000 м н.р.м., а найвища - гора Говерла - сягає 2061 м. Санатории Трускавца
Складаються Українські Карпати з витягнутих паралельно хребтів, що поділяються на зовнішні, куди входять Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати; центральні, або Верховинські; внутрішні, або Полонинсько-Чорногірські.
За адміністративним поділом вони відносяться до 4 областей України - Львівської, Івано-Франківської, чернівецької і Закарпатської. Населення на території Українських Карпат складає 5 млн.
Природа
Карпатські гори надзвичайно красиві, вони мають м'які, звичайно без скель, обриси. Високі, округлі вершини - полонини, на яких пасуться отари овець,- чергуються з вкритими лісами гірськими схилами і долинами річок. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Полонини - це переважно безкраї, все літо квітучі луки, що змінюються заростями чагарників із сосни гірської, вільхи зеленої, ендемічного рододендрона східно карпатського, який завдяки оранжевим барвистим квітам, у народі називають альпійською трояндою.
В Українських Карпатах збереглися найбільші в Європі праліси. За біорізноманіттям та різноманіттям рельєфу та ландшафтів Карпати значно перевищують всі інші регіони України і дещо поступаються лише Криму. Рослинність тут утворює п'ять поясів. Нижній пояс передгірних дубових лісів складається з дуба звичайного з домішками інших видів дерев - дуба скельного, бука, ясеня тощо, а також чагарників і різнотрав'я. Нижня межа цього поясу проходить на висоті 150-200 м н.р.м., а верхня - 400-500 м. Вище розташований пояс букових лісів, верхня межа якого на північно-східному макросхилі проходить на висоті 1150 м, а на південно-західному - 1350-1450 м. Він займає близько 70% площі Карпат. В цьому поясі виділяється смуга ялицево-смереково-букових лісів. Далі - смерекових лісів. На північних схілах хребтів він знижується до 750 м, а на південних, в Закарпатті, піднімається до 1650 м н.р.м. На нього припадає 16% площі Карпат. Вище розташований субальпійський пояс, що має верхню межу 1400-1650 м. У ньому переважають угруповання сосни гірської, вільхи зеленої, рододендрона східно-карпатського тощо. Дуже різноманітна чагарникова та трав'яниста рослинність, де переважають зарості ожини, чорниці, угруповання біловуса. Альпійський пояс розташований вище 1800 м н.р.м. і займає незначні площі. В ньому панують трав'янисті угруповання ситника, осок тощо. Специфічний характер має рослинність скель альпійського поясу. Саме на них зростає більшість рідкісних рослин Українських Карпат.
У Карпатських горах ви зможете побачити надзвичайні рідкісні і красиві зозулині черевички справжні та інші види з родини обхідних, бузок східно карпатський, шовкову косицю (едельвейс). А з тваринного світу - навіть ведмедя бурого, рись звичайну, кота лісового, беркута, сокола і безліч рідкісних метеликів, жуків тощо.
Багато тисяч років тому в гірських масивах утворились карстові печери і родовища з покладів кам'яної солі. Над родовищами розташовані соляні озера з лікувальними властивостями. Стрімкі водоспади, бурхливі гірські потоки, джерела з мінеральною цілющою водою - все це природне багатство є нашою національною спадщиною, яке ми повинні зберегти і передати нащадкам.
Природоохоронна діяльність
На данному етапі дослідженнями і охороною ландшафтного і біотичного різноманіття Карпат займаються провідні вчені Львівського, Ужгородського та Чернівецького університетів, науково-дослідних установ Національної Академії наук України, зокрема Інститутів ботаніки, зоології, екології Карпат, кібернетики, Львівського науково-природознавчого музею, Карпатського біосферного санаторий Шахтер Трускавец заповідника, Карпатського національного природного парку та деяких інших наукових осередків. Плеяда таких визнаних в Україні й за її межами фахівців, як академіки НАН України М.Голубець, Ю.Шеляг-Сосонко, професори та доктори біологічних наук К.Малиновський, С. Стойко, О Демків, Ю.Чорнобай, Т.Андрієнко, С.Попович, Ф.Гамор, І.Дудка, І.Ємельянов, В.Комендар, Й.Царик, Л.Тасенкевич, С.Зіман, Т.Солодкова та багато інших науковців хробили великий внесок у справу збереження природи Українських Карпат.
Найбільшу увагу дослідженню природи краю приділяють вчені Інституту екології Карпат НАН України, заснованого 1974 р., як відділення Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України.
Основними напрямками наукових досліджень Інституту екології Карпат є комплексне вивчення екосистем Карпат і прилеглих територій, обґрунтування способів регулювання структури біотичних систем і функціональних зв'язків з метою оптимізації їх корисної дії, підвищення продуктивності, раціонального використання, моніторингу та охорони; розробка теоретичних і прикладних засад охорони природних територіальних комплексів, моніторингу й збереження біорізноманіття, ефективного ведення лісового, полонинського й мисливського господарства тощо.
Проведені дослідження дозволили розробити нові підходи до вивчення біогеоценотичного покриву, вивчити його структурно-функціональні особливості та встановити масштаби їх змін під впливом антропогенних чинників і здійснити біоіндикацію стану окремих екосистем в Українських Карпатах.
Особливу увагу було приділено опрацюванню методології визначення екологічного й вторинного потенціалів екосистем, здійсненню оцінки рівнів їх реалізації в екосистемах Карпатського регіону, обґрунтуванню потреби використання екологічного потенціалу для реалізації концепції сталого розвитку, що є особливо актуальним і важливим для Карпатського регіону.
На підставі дослідження структури популяцій рідкісних видів флори Карпа вивчено їх сучасне поширення, щільність, вікову, статеву, генетичну й просторову структури та їх зміни під впливом санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья природних та антропогенних факторів; визначено ознаки стратегій і життєздатності популяцій; отримано дані щодо змін стратегії популяцій рослин в антропогенно змінених умовах; запропоновано концепцію виживання популяцій. На прикладі популяцій реліктових та ендемічних видів виявлено тенденції еволюційних змін рослин, а також обґрунтовано нові методи охорони видів та моніторингу.
З начні теоретичні та практичні результати співробітниками Інституту біли отримані з нозологічного напрямку. Ними суттєво доповнені теоретичні засади охорони біорізноманіття, розроблена категорізація раритетних видів та концепція фітобіотичної репрезентативності заповідних територій як критерію оцінки їх нозологічної цінності. Доведено необхідність пе гляду охоронного статусу низки видів, проаналізовано основні еколого-біологічні і хорологічні характеристики окремих раритетних родин, родів, видів рослин та їх фітосозологічні цінності.
Крім вищесказаного співробітники Інституту провели інвентаризацію рослин, занесених до Червоної книги України та Європейського червоного списку, на території Українських Карпат і створили комп'ютерний банк даних щодо поширення популяцій. На основі багаторічних описів рослинності високогір'я Українських Карпат опрацьовано та видано перший том „Високогірна рослинність" багатотомного видання „Рослинність України", опубліковано ілюстрований довідник „Рослини Українських Карпат", в якому подано короткі описи й фотографії 200 видів вищих рослин. Вагомий внесок у пізнання закономірностей поширення та розвитку біорізноманіття Карпат, а також його збереження було зроблено вченими Інститутів ботаніки та зоології НАН України. Ботаніками були досліджені болота, окремі лісові та лучні масиви Українських Карпат, а також встановлена закономірність поширення їх видового та ценотичного різноманіття. Разом з зоологами та фахівцями Карпатського біосферного заповідника ними була обґрунтована необхідність його розширення і вивчена видова та ценотична різноманітність. Вчені обґрунтували та зробили проект організації, здійснили вивчення біорізноманіття і Вижни цього національного природного парку, а також ряду заказників і пам'яток природи державного значення. На основі аналізу самого поняття „біорізноманіття" були виявлені рівні його організації, доведена провідна роль ценотичного та екосистемного рівнів, а також опрацьована оцінка біорізноманіття. В результаті наукових Санатории Трускавца досліджень було надруковано серію статей та кілька монографій в тому числі „Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника" (1997р.).
На основі виконання досліджень, на замовлення Мінприроди України, було подано обґрунтування щодо створення природоохоронних територій міжнародного й загальнодержавного значення, зокрема тристороннього польсько-словацько-українського біосферного резервату „Східні Карпати", НПП „Ужанський", НПП "Яворівський", РЛП „Надтисянський" та НПП „Сколівські Бескиди".
Підсумовуючи сказане, можна буз перебільшення стверджувати, що українські вчені заклали теоретичні основи для реалізації програми збалансованого розвитку Карпатського регіону.
Господарство Карпатського регіону
В Карпатському регіоні впродовж останніх 50 років сформувався багатогалузевий соціально-економічний комплекс. Цтому сприяли природні та економічні умови для розвитку і розміщення галузей промисловості. Карпатські області володіють різноманітними транспортними магістралями, трудовими ресурсами; мінерально-сировинна база представлена родовищами нафти і газу, магнієвими і калійними солями, 300 видами джерел мінеральних лікувальних вод.
У галузевій структурі промислового сектору карпатських областей провідним є машинобудування та металообробка, легка, харчова, лісова, деревообробна та целюлозо-паперова галузі. Значний потенціал мають підприємства сільськогосподарського, будівельно-дорожного, хімічного машинобудування для легкої та харчової промисловості, побутових приладів. Розвиток галузей паливно-енергетичного комплексу (електроенергетика, нафтопереробна, газова, вугільна промисловість) Карпатського регіону направлений на стійке забезпечення потреб економіки краю в паливі та енергії. На сьогодні в регіоні нафтова промисловість представлена добуванням і переробкою нафти Західного нафтоносного району. Матеріали (деревина) з Карпат використовуються для укріплення шахт Львівсько-Волинського басейну.
Значний вплив на формування промисловості Карпатського регіону мають лісові ресурси. Запаси деревини на душу населення в чотири-шість разів вищі, ніж у середньому по Україні. Особливо важливе значення для розвитку промислового виробництва має концентрація тут запасів експлуатаційних лісів твердолистяних порід (дуба, бука, ясена), які представляють основну сировину для виробництва меблів, паркету, фанери тощо.
В останнє десятиріччя різко посилилася експлуатація смерекових, букових та яворових лісів. Нині лісове господарство, лісова і деревообробна промисловість представлені вирощуванням, заготівлею, механічною та хімічною переробкою деревини. В структурі промисловості даного регіону ця галузь займає одне з провідних місць. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья
Українські Карпати характеризуються великим різноманіттям грунтово-кліматичних та економічних умов. Специфічний гірський рельєф визначає особливості структури земельних угідь цього краю. Відносно велику питому вагу мають ліси та природні кормові угіддя - сінокоси та пасовища, меншу - рілля. Переважання природних кормових угідь сприяє розвитку в передгірних та гірських районах тваринництва пасовищного типу. Вище верхньої межі лісу розвивається полонинське господарство. У структурі землекористування Українських Карпат спостерігається дефіцит ріллі. Така роздрібленість і круті ріллі ускладнюють механізований обробіток земель.
Умови кормо виробництва в передгірних та гірських районах значною мірою залежать від доцільності організації тваринництва з максимальним використанням грубих і сочних кормів шляхом відгодівлі худоби на природних угіддях. Однією з найстаріших галузей тваринництва є вівчарство, а провідною у рослинництві - вирощування технічних культур, яке є дуже трудомістким, хоча дає господарствам чималі прибутки. До найбільш важливих технічних культур відносяться льон, цукровий буряк, тютюн, картопля. Особливо треба відзначити садівництво та виноградарство.
Суттєвий вплив на вирівнювання темпів соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону має невиробнича сфера. Характерною ознакою структури невиробничої сфери є те, що основну масу складають освіта, культура, мистецтво, наука та охорона здоров'я. Для карпатських областей велику роль у розвитку невиробничої сфери відіграє рекреаційний та оздоровчий потенціал природи. В Карпатах необхідно розвинути ширше майже 100-річні традиції лікування за допомогою бальнеологічних санаторий Шахтер Трускавец ресурсів та мінеральних вод. В останні роки особливо почав розвиватися сільський зелений туризм у приватному секторі, де населення залучається до сфери обслуговування.
Інтенсивний розвиток процесів індустріалізації та урбанізації, ріст чисельності населення різко посилили в теперішній час антропогенний вплив на природне середовище. Тому першочерговою соціоекологічною проблемою є відновлення порушеної динамічної рівноваги гірських та передгірних екосистем, ліквідація негативних наслідків господарської діяльності.
(за матеріалами Володимира Домашлінця, Василя Комендора, Романа Литвина, Ярослава Мовчана, Сергія Поповича, Степана Стойка, Юрія Шеляга-Сосонка).
