Унікальні корисні властивості петрушки для чоловіків і для жінок

Унікальні корисні властивості петрушки для чоловіків і для жінок. Петрушка є однією з найпоширеніших пряних трав у всьому світі. Але про корисні властивості петрушки мало кому відомо. Більшість людей знайомі з нею з дитинства, додаючи в салати і використовуючи в якості приправи, але не замислюючись про її користь. А ця рослина - дуже корисний продукт. І якщо санаторий Карпаты згадати трохи історії, то батьківщиною петрушки є Греція. Жителі цієї країни не використовували її для приготування їжі, вважаючи священною рослиною. Перш за все, застосовувалася вона для вінків. Точно невідомо, хто першим оцінив кулінарні достоїнства і корисні властивості петрушки. В даний час петрушка є коморою корисних речовин. У її складі виявлено велику різноманітність вітамінів і мінералів, необхідних організму людини.
КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ ПЕТРУШКИ: ЧИМ КОРИСНА ПЕТРУШКА.
Зелена рослина петрушки містить аскорбінову кислоту, відому всім як вітаміну С. І якщо порівняти кількість цінної речовини в ста грамах зелених пагонів петрушки з тією ж масою лимона, то перший продукт містить в чотири рази вітаміну більше, ніж другий.
Також петрушка багата Керотин, не поступаючись моркви, вітамінами В1 і В2, компонентами, що входять до складу мінеральних солей, фолієвою кислотою, і багатьма іншими речовинами, які регулюють життєво важливі процеси людини. Сік молодої зелені петрушки цінується своїми корисними властивостями, настільки необхідними для підтримки Миротель(MIROTEL Resort & Spa) Трускавец кисневого обміну і нормального функціонування мозку, щитовидних залоз. У свою чергу зміцненню кровоносних судин, в тому числі артерій і капілярів, сприяють різноманітний склад мікроелементів.
Користь петрушки для чоловіків
Петрушка полегшує утруднене і хворобливе сечовипускання при порушеннях функції передміхурової залози. Відвар, приготований протягом 10 хвилин в 0,5 л несоленой води з картоплі (100 г), моркви, селери і петрушки (по 50 г), натертих на крупній тертці, допоможе вивести токсини і подолати похмільний синдром. Будучи потужним афродизіаком, петрушка стимулює потенцію і статевий потяг. Проте важливо пам'ятати, що все добре в міру. Кілька років тому одна з популярних газет повідала своїм читачам моторошну історію про літнього професора, який зробив пропозицію молодий студентці і вирішили вразити її після весілля своєї чоловічою силою. Прочитавши про чарівні властивості петрушки, він змусив себе з'їсти кілька кілограмів пряної зелені, і, замість очікуваного ефекту, здивував молоду дружину приступом буйства, впоратися з яким змогли лише співробітники «швидкої допомоги». А виною всьому - міститься в петрушці мірістіцін, який у великих кількостях володіє збудливими і галюциногенні властивості.
Завдяки своїм корисним властивостям застосування петрушки широко використовується в медицині і косметології. Зелень петрушки лікує гастрит, виразкові хвороби, сприятливо впливає на ниркову діяльність і навіть відновлює зір. Чимало важливо, що вона володіє омолоджують властивостями, знімає набряклість і почервоніння шкіри, добре освітлює і тонізує її. Унікальними компонентами, що роблять петрушку джерелом здоров'я, є ефірні масла, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) подібні за структурою з складовою частиною жіночого гормону естрогену, який полегшує прояви передменструального та клімактеричного синдромів, усуваючи
фізичне і психічне напруження.
Корисні властивості петрушки для жіночого здоров'я
Це дослідження в черговий раз підтвердило корисні властивості петрушки для жінок, відомі ще з часів Авіценни. Ефірні масла петрушки нормалізують цикл і викликають менструацію при її затримці. Завдяки вмісту гормоноподібної речовини апіол, схожого за структурою з складовою частиною жіночого гормону естрогену, петрушка полегшує прояви передменструального та клімактеричного синдромів, усуваючи фізичне і психічне напруження. Володіючи корисним і цілющим властивостям, петрушку додають в різні креми і маски. Широке застосування всіх складових частин рослини знайшлося і в народній медицині. Так, наприклад, при серцевих набряках приймають водний насіння і коріння петрушки. Знаючи велику концентрацію різноманітних вітамінів, дуже корисні зелені пагони при ваді серця. Насіння ж не тільки покращують травлення, але і благотворно впливають на секторну діяльність шлункових залоз. Додатково до вище перерахованих достоїнств, можна додати і те, що петрушка підвищує тонус функцій щитовидної і надниркової залоз, поліпшує процеси обміну санаторий Карпаты речовин, відновлює сили, підвищує захисні властивості організму. Нескінченно можна захоплюватися унікальними властивостями даної рослини. Головне, не забувати, що все корисне має бути в міру!

Журавлина, корисні властивості, журавлина при вагітності, рецепти з журавлини

Вважається, що корисні властивості журавлини, здатні вилікувати будь-яку хворобу людини. Давайте з'ясуємо, чи так це насправді, але про це пізніше. Журавлина, або болотний виноград - одна з найбільш корисних і, як кажуть вчені, незвичайних ягід на планеті. У ній є речовини, які дозволяють продукту консервуватися без додаткових добавок. Варто всього лише залити цю ягоду кип'яченою водою - і вона збережеться в свіжому вигляді не один день. Так в чому ж унікальність журавлини, і які її корисні властивості?
ЯГОДА ЖУРАВЛИНА: СКЛАД, КОРИСТЬ І ВЛАСТИВОСТІ ЖУРАВЛИНИ, ПРОТИПОКАЗАННЯ
Головним плюсом журавлини вважаються її бактерицидні властивості. Ягода чудово освіжає, тонізує, приводить в норму роботу травної системи. При регулярному вживанні цієї ягоди, можна забути про такі хвороби, як: гастрит зі зниженою кислотністю, запалення підшлункової залози.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Сік журавлини знімає запалення ясен. Журавлина дуже корисна при пародонтозі.
До складу ягоди входить маса вітамінів, корисних пектинових речовин, органічних кислот і натуральних цукрів. Дуже високо кількість вітаміну С - як в апельсинах, лимонах, грейпфрутах. Містяться вітаміни групи В, які сприяють нормальній роботі організму, вітаміни Е і K1. Корисні цукру, які є в ягоді, - це фруктоза і глюкоза. Також, журавлина має такі корисні речовини, як: марганець, мідь, залізо, кальцій, калій, магній, йод. У 100 грамах ягід журавлини, міститься всього 28 калорій.
Настільки багатий набір корисних властивостей, дозволив медикам назвати журавлину одними з найбільш корисних ягід для харчування людини. Вживання журавлини корисно, в якості профілактики появи капілярних «зірочок» на обличчі, ногах, руках, та інших частинах тіла. Корисна журавлина при спазмах судин і гіпертонії. Плоди, розтерті з медом, допомагають при атеросклерозі. При туберкульозі, корисно приймати ягоди журавлини, розтерті з медом і олією (краще всього лляним).
Навіть при термічній обробці журавлина не втрачає своїх корисних властивостей. Так, вживання соку допоможе затримати розвиток в організмі паличок сибірської виразки, кишкової палички, і навіть золотистого стафілокока. Важливо знати, що у складі ягоди є урсулова кислота - науково доведено, що вона за своїм складом, дуже близька до деяких гормонів людини, що дозволяє їй затримувати запалення. Ця кислота допомагає впоратися з віковою атрофією м'язів.
Пектини, які є в цій диво - ягоді, сприяють виведенню холестерину з організму, який утворює склеротичні бляшки на стінках судин і може призводити до різних гострим станам, таким як геморагічні, ішемічні інсульти, інфаркти. Але такого ефекту можна добитися, якщо вживати журавлину досить регулярно. Санаторий Весна Трускавец
Дуже корисна журавлина для жінок: всього півтори склянки соку з ягід журавлини, знижує ризик загострення такого захворювання як цистит.
ЖУРАВЛИНА ПРИ ВАГІТНОСТІ
Хороша журавлина і для вагітних: флавоноїди, що містяться в ній, допомагають поліпшити еластичність кровоносних судин, впоратися з кровоточивістю десен- вживання морсу з журавлини при вагітності зніме набряки, а продукти з журавлини допоможуть уникнути такого страшного ускладнення як затримка внутрішньоутробного розвитку плода у вагітних жінок.
Журавлина при вагітності не протипоказана, а навпаки, рекомендована, тому містить безліч корисних вітамінів, мінералів, органічних кислот, флавонідів (біологічно активні речовини) і пектинових речовин. Сік журавлини можна навіть вживати з антибіотиками - це лише посилює активність лікарських препаратів, підвищує їх ефективність у боротьбі з різними захворюваннями. Протимікробну дію речовин, що містяться в журавлині, настільки високо, що навіть в офіційній медицині, лікарі настійно рекомендують застосовувати цю ягоду - відвари, морси, і сік - при перших ознаках простудних захворювань, а також при грипі та підвищенні температури. Речовини, що містяться в журавлині, допомагають не тільки вивести небезпечні мікроби, але і попереджають каменеутворення в нирках, покращують функціонування підшлункової залози, збільшуючи продукування нею ферментів, які необхідні для перетравлення їжі. Особливо цінується журавлина при вагітності як засіб, що застосовується в комплексному лікуванні та профілактиці запальних захворювань сечовивідної системи (при циститі). Доктора рекомендують приймати журавлину під час вагітності та при набряках, і при невираженою гіпертонії. Звичайно, корисніше всього їсти журавлину в свіжому вигляді, але навіть після певної теплової обробки. Журавлину рекомендують вживати в їжу хворим гастритами, особливо якщо гастрити супроводжуються зниженням кислотності, страждаючим запальними захворюваннями підшлункової залози і колітом. Ще ягоди журавлини, покращують апетит, нормалізують роботу всієї травної системи.
ЖУРАВЛИНА РЕЦЕПТИ: МОРС, ПИРІГ
Журавлину можна використовувати і для приготування різних страв. Ось кілька надзвичайно простих і смачних рецептів.
Сік
klukva1_1Журавлину розім'яти, або подрібнити блендером, гарненько віджати (або скористатися соковижималкою). На 1 літр готового соку, потрібно покласти 200 г цукру, змішати, закип'ятити. Як закипить, відразу прибрати з вогню, остудити і розлити санаторий Карпаты в пляшки (можна навіть пластикові), гарненько закупорити і прибрати в холодильник. Зберігається такий сік досить довго.
М'ясо з журавлиною.
Взяти будь-яке м'ясо, але найкраще свинину, зробити по всій поверхні невеликі розрізи кілька сантиметрів глибиною, в них покласти кілька ягід журавлини, роздавлений часник, перець, сіль. М'ясо натерти ягодами, можна посипати травами (чебрець, розмарин), також обсипати сіллю і меленим перцем, загорнути в пакет і залишити на пару годин. Після цього розгорнути, викласти на деко або в рукав, і запекти в духовці або вугіллі на багатті. Температура повинна бути невисокою - близько 150 градусів. Готово через пару годин. Пиріг з журавлиною. 100 грам маргарину, перемішати з цукром, додати яйця, трохи сметани. Потім, 200 грам борошна, змішати з половиною чайної ложки розпушувача, додати в маргарин - яєчну суміш. Взяти роз'ємну форму, вистелити дно папером для випічки, тонким шаром викласти тісто. Зверху висипати 1,5 склянки промитої і висушеної журавлини, злегка придавити долонею. Зверху присипати такою сумішшю: півсклянки борошна і цукру змішати з 100 грамами маргарину і дрібкою ваніліну. Пиріг випікається при температурі 180 градусів близько 40 хвилин.
КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖУРАВЛИНИ В КОСМЕТОЛОГІЇ.
Корисно використовувати журавлину і в косметичних цілях. Журавлинний сік допомагає освітлити шкіру, роблячи менш помітними пігментні плями. Найкраще, використовувати цю ягоду при жирній шкірі обличчя. Рецепт маски дуже простий. Потрібно змочити шматочок тканини в соку, накласти на шкіру обличчя і шиї, почекати 15 хвилин, потім змити не гарячою водою. Якщо проробляти цю процедуру хоча б два рази на тиждень протягом місяця, можна буде помітити покращення: пори звузяться, шкіра стане більш м'якою, зникнуть прищі і запалення.
Журавлинний сік, можна також втирати в нігтьові пластини - просто роздушіть пальцями кілька ягід, і почекайте хвилин 20. Два рази на тижні такого «лікування» для нігтів - і вони стануть міцнішими, набудуть більш здоровий колір. Корисні властивості журавлини, так само застосовують як маски для волосся. Вона сприятливо впливає на шкіру голови, живлячи її своїми вітамінами. Зменшує кількість лупи і лущення. Рецепт такий маски: Необхідно змішати 20 грам журавлинного соку з однією столовою ложкою олії із зародків пшениці. Потім, додати так само оливкова олія така ж кількість, один жовток і кілька крапель олії ладану. Потім, дану суміш добре перемішуємо і маска готова. Наносимо таку маску на волосся і на шкіру, для харчування цибулин волосся. Тримати маску необхідно до півтори години, потім ретельно змиваємо з використанням звичних шампунів, бальзамів - кондиціонерів. Зберігати журавлину в прохолодному, темному, добре провітрюваному місці, можна кілька місяців.санаторий Карпаты Найкраще - в дерев'яному ящику, але можна і в тонкому поліетиленовому мішку. Але ідеальним варіантом, буде занурити ягоди в прохолодну прокипяченную воду, можна додати в неї трохи цукру. Так журавлина буде свіжою і смачною всю зиму.

Ожиріння

Хронічне рецидивуюче захворювання, яке проявляється надлишковим накопиченням жирової тканини і є наслідком дисбалансу споживання і витрат енергії в осіб зі спадкоємною схильністю або за її відсутності. Найчастіше ожиріння трапляється у мешканців міст, особливо в дівчаток у віці 11-13 років. Етіологія Ожиріння може бути первинним (самостійним захворюванням) та вторинним (симптом основного захворювання). Причина його – абсолютне або санаторий Алмаз відносне надлишкове харчування. Розвитку ожиріння сприяють багато факторів. Ожиріння часто зумовлене збільшенням кількості або розмірів адипоцитів. Це відбувається при надмірному надходженні поживних речовин у внутрішньоутробний період та протягом першого року життя. В інші вікові періоди цей фактор має менше значення. Первинне ожиріння розвивається на фоні спадкової схильності. Можливо, це пов’язано з порушенням функції вентромедіального відділу гіпофізу, що в нормі гальмує активність вентролатеральних ядер, котрі є центром регуляції апетиту. Тому ожиріння може розвиватися після пологової травми та інфекційних захворювань. Фактори, які сприяють реалізації спадкової схильності I. Надмірний апетит, зумовлений: а) звичкою; б) психогенними факторами; в) розладами гіпоталамічних структур; г) порушенням вуглеводного обміну. II. Зниження витрати енергії у зв’язку з: а) малорухливим способом життя; б) конституціональними загальними низькими витратами енергії; в) тривалим ліжковим режимом під час хвороби; г) ураженням м’язів (поліомієліт) тощо. III. Порушення жирового обміну: а) зниження синтезу білків і підвищення утворення та відкладання жиру, утворення глюкози, а потім і жиру з білків; б) порушення утилізації жиру; в) підвищене накопичення жиру в тканинах. Вторинне ожиріння (гіпоталамічне, церебральне) розвивається після інфекції, інтоксикації, черепно-мозкової травми, млявих септичних процесів, енцефаліту, органічного ураження ЦНС (аденома гіпофізу, краніофарингіома,санаторий Карпаты  крововилив, кіста, гліома). Патогенез При ожирінні в організмі спостерігаються такі зміни: 1) посилення ліпогенезу та збільшення розмірів адипоцитів внаслідок переїдання; 2) підвищення метаболічної активності адипоцитів; 3) збільшення концентрації НЕЖК у крові; 4) споживання м’язами, здебільшого ПНЖК, в умовах конкуренції НЕЖК та глюкози (цикл Рандле); 5) підвищення рівня глюкози в крові; 6) посилення секреції інсуліну та збільшення його концентрації в крові; 7) підвищення апетиту. Останній фактор призводить до переїдання та замкнення «порочного кола». Звідси при ожирінні у дітей завжди відзначається зміна вуглеводної толерантності, підвищення рівня антагоністів інсуліну в крові, постійне перевантаження інсулярного апарату. Подібні зміни спостерігаються також у разі вторинного ожиріння. Основним проявом порушення обміну речовин при ожирінні є недостатня утилізація глюкози м’язами. Жирова тканина захоплює більшу кількість глюкози й перетворює її на резервні ліпіди. Чим більше жирової тканини, тим менше глюкози надходить у м’язи. У разі розвитку ожиріння збільшується не тільки об’єм жирових тканин, але й кількість їх. При ожирінні загальна кількість жиру може досягати 40-50% маси тіла. Лабільність регуляторної системи у дітей, надмірне споживання вуглеводів і жирів призводить до перенаповнення депо глікогену, переключення вуглеводного обміну на утворення жиру та його регуляцію. Харчова глюкоза перетворюється на жир під дією інсуліну. Спочатку гіперінсулінізм має функціональний характер, потім розвиваються тяжчі порушення вуглеводного обміну. При ожирінні чутливість тканин до інсуліну знижується рідко; у половини пацієнтів порушується толерантність до глюкози. Гіперсекреція інсуліну сприяє підвищенню апетиту і відкладанню жиру. Надмірне харчування. Рідкі прийоми їжі призводять до підвищення інтенсивності ліпідного обміну (схильність до кетоацидозу, зміна співвідношення фракцій ліпопротеїдів тощо). Кетогенез знижений, розвивається метаболічний ацидоз і гіперліпідемія. Пригнічення ліполізу в жировій тканині проявляється підвищенням рівня неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) у крові, що порушує утилізацію глюкози й сприяє розвитку інсулінової недостатності. У препубертатний та пубертатний періоди часто спостерігається підвищення продукції АКТГ гіпофізом і, відповідно, гіперфункція надниркових залоз, а це може спричинити посилення неоглюкогенезу та активації контрінсулярних факторів. У міру прогресування захворювання включаються гіпоталамічні механізми його патогенезу. Первинною ланкою патогенезу гіпоталамічного та церебрального ожиріння є ураження гіпоталамічних центрів регуляції – підвищення тонусу переднього відділу гіпоталамусу, гіпофункція задніх ядерних груп. Клиническая картина Клінічні прояви захворювання залежать від ступеня ожиріння. Визначають 4 ступені: I – надлишкова маса тіла становить 15-25% від норми; II – 26-50%; III – 51-100%; IV – 100% і більше. Товщина санаторий Карпаты шкірної складки при ожирінні I ступеня збільшується у 2 рази, II – у 2,5 рази, III – у 2,9 рази, порівняно з нормою. Для первинного ожиріння характерне рівномірне відкладання жиру, що зазвичай відзначається в ранньому віці. На початкових стадіях захворювання надлишок маси тіла помірний, хворі не мають істотних скарг. Проте відносно швидке прогресування ожиріння веде до погіршення самопочуття, підвищеної втомлюваності, головного болю, транзиторного підвищення АТ, спраги. З’являються шкірні зміни (фолікуліт, мармуровість, гіперпігментація), задишка, тахікардія, біль у ділянці серця, у правому підребер’ї. Статевий розвиток у дівчат з надлишковою масою тіла відбувається раніше. Кістковий вік у них зазвичай значно випереджає паспортний. У дітей з аліментарно-конституціональним ожирінням збільшується екскреція з сечею 17-ОКС, 17-ДОКС та їх метаболітів, а у тих, у кого прогресування ожиріння тривале, більша активність надниркових залоз спостерігається у другій половині доби. Підвищення синтезу андрогенів прискорює дозрівання гіпоталамусу, чим і пояснюється більш ранній статевий розвиток у дітей з ожирінням. У дівчаток, які страждають на ожиріння, збільшується продукція андрогенів наднирковими залозами, у жировій тканині прискорюються процеси перетворення естрогенів на андрогени, що часто призводить до розвитку гірсутизму. Надлишкова маса тіла в препубертатний та пубертатний періоди може стати причиною розвитку гіпоталамічного синдрому. Він виникає у 65% хлопчиків і 90% дівчаток з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня. У таких хворих швидко збільшується маса тіла, з’являються численні рожеві стрії, гіперпігментація шкірних складок, вегетативні порушення, розсіяна неврологічна симптоматика, підвищена втомлюваність. Періодично підвищується АТ. Жир відкладається в ділянці стегон, живота, грудей. Саме на цих ділянках тіла виникають яскраві червоні стрії. Оскільки процес охоплює також інші ендокринні залози, у хворих часто спостерігаються ознаки цукрового діабету, гіпотиреозу, порушення росту та функції статевих і надниркових залоз. При церебральному ожирінні, що виникає внаслідок органічного ураження ділянок головного мозку, відповідальних за регуляцію жирового обміну, жирові відкладання локалізуються на плечах, животі, стегнах, грудях. Діти відстають у психічному та статевому розвиткові, відзначається підвищена втомлювасть, задишка, млявість, поліфагія, гіпертермія. Вміст гонадотропних гормонів та екскреція 17-КС із сечею знижені. Ендокринне ожиріння зазвичай виникає як наслідок патології надниркових залоз, гіпогеніталізму та гіпотиреозу. Вторинні форми ожиріння у дітей (із встановленим генетичним дефектом) відрізняються різноманітністю нозологічних форм (їх понад 50) та клінічних проявів. Синдром Лоренса-Муна-Барде-Бідля (Laurence­Moon­Bardet­Biedl) характеризується рівномірним ожирінням, відставанням у розумовому розвиткові, полі- та синдактилією, колобомою райдужки, вродженою аномалією скелета (при високому або карликовому зрості) в поєднанні із синдромом Панса. Синдром Прадера-Віллі (Prader­Willi) успадковується за рецесивним типом, патогенез його до кінця не вивчений. Спостерігається ожиріння тулуба (при цьому верхні й нижні кінцівки короткі), Миротель(MIROTEL Resort & Spa) Трускавец низький зріст, олігофренія, гіпогонадизм, виражений гіпотонус м’язів. Діагностують цей синдром у грудному віці. Синдром Нонне-Мілроя-Межа (Nonne­Milroy­Meige) проявляється в грудному віці порушенням росту, ожирінням, олігофренією, набряком нижніх кінцівок, фіброзним переродженням клітковини. Синдром Альстрема-Хальгрена (Ahlstrom­Hallgren) розвивається в ранньому віці та проявляється ожирінням, підвищеною чутливістю до світла, ністагмом, розбіжною косоокістю, прогресуючим погіршенням жиру внаслідок дегенерації сітківки, ризик до виникнення цукрового діабету. Синдром Мартiна-Олбрайта (Martin­Albright), поряд із ожирінням, має такі прояви: карликовий зріст, олігофренія, маленькі кінцівки з укороченими III, IV і V п’ястковими кістками, гіпоплазія емалі зубів. Тетанія пов’язана з гіпокальціємією на фоні гіперфосфатемії та негативної проби Елесворта-Говарда (фосфатурії після навантаження паратгормоном немає). Глікогенози I типу супроводжуються ожирінням і вираженою гепатоспленомегалією, що полегшує діагностику. Синдром Бер’єсона-Фoрсмана-Лeманна (Borjesson­Forssman­Lehman) спостерігається у хлопчиків і характеризується санаторий Алмаз ожирінням тулуба, ідіотією, карликовим зростом, X-подібним викривленням ніг, періодичними нападами судом. Синдром Іценка-Кушинга (Cushing) є наслідком пухлини надниркових залоз, переважно злоякісної кортикостероми, через яку відзначається надмірна продукція кортизолу. Надлишкове відкладення жиру не поширюється на нижню частину тіла і дистальні відділи кінцівок; обличчя – місяцеподібне, характерні смуги розтягнення (стрії) атрофічного характеру на стегнах, сідницях, животі. Відзначається м’язова слабкість, підвищена втомлюваність, передчасне оволосіння статевих органів на тлі затримки статевого розвитку, остеопороз (особливо хребта), підвищення АТ. Синдром Пехкранца-Бабінського-Фреліха (Pechkranz­Babinski­Frohlich) здебільшого є результатом стиснення пухлиною (краніофарингеомою) гіпоталамусу та проявляється ожирінням переважно за жіночим типом (у ділянці молочних залоз, нижньої частини живота, лобка і стегон), дефектами з боку скелета, крипторхізмом, гіпоплазією статевих залоз, застійними змінами на очному дні та випаданням поля зору.

Санаторно-курортне лікування ендокринологічних захворювань та порушень обміну речовин

Клінічний протокол санаторно-курортного лікування хворих з цукровим діабетом І та ІІ типу Шифр по МКХ 10: Е10, Е 11.
 Профільні санаторії:санаторий Карпаты, місцеві санаторії. Критерії переходу до санаторно-курортного лікування хворих з цукровим діабетом: порушення толерантності до глюкози, легка та середня формами цукрового діабету у стані компенсації, тяжка форма – за умови стійкої компенсації захворювання й стабільному характеру перебігу, діабетична полінейропатія, діабетична ангіопатія без суттєвих органічних розладів, наявність артропатій. Діагностичні дослідження на санаторному етапі. Обов`язкові дослідження:
 - загальний аналіз крові
 - глікемія натще та через 2 години після їжі
 - біохімічний аналіз крові: загальний холестерин, його фракції, тригліцериди
 - загальний аналіз сечі
 - аналіз добової сечі на цукор та ацетон
 - реовазографія - УЗД органів черевної порожнини
 - ЕКГ
 Додаткові дослідження:
 - глікемічний профіль
 - глікозильований гемоглобін
 - фруктозамін крові
 - інсулін, С-пептид
 - креатинін, сечовина крові
 - добова протеїнурія, мікроальбумінурія
 - УЗД магістральних судин
 - добове моніторування артеріального тиску та глікемії
 - дослідження очного дна, вібраційної, тактильної, температурної та больової чутливості. Обов’язкові консультації спеціалістів: ендокринолог, окуліст, невропатолог.
 Інші додаткові дослідження та консультації фахівців проводяться залежно від супутніх  санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) захворювань та клінічної ситуації.
 Санаторно-курортне лікування Задачі етапу: 1) стабілізація рівня глікемії, 2) зменшення клінічних ознак полінейропатії, ангіопатії, 3) підвищення реактивності організму, 5) нормалізація фізичного та емоціонального стану хворого, 6) корекція супутньої патології.
 Дієта: стіл 9, енергетична цінність їжі повинна бути адекватною до енергетичних витрат і розраховуватися на «ідеальну» масу тіла з врахуванням статі, віку і є в межах 1700-3200 ккал. Потреба в білках до 70-100 г/добу (не менше 50% тваринного походження), в жирах – 60-90 г/добу (25-30 г рослинного походження), вуглеводів – до 350 г/добу, NaCl до 12 г, вільна рідина до 1,5 л на добу. Кулінарна обробка звичайна, при виготовленні солодких страв використовуються замінники цукру.
Режим харчування дробний, 5-6 раз на добу, з рівномірним розподілом вуглеводів. Санаторний режим: ІІ-ІІІ. Кліматотерапія: геліотерапія (режим щадний), аеротерапія (щадний режим), таласотерапія (по режиму слабкого холодового навантаження). Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, дозована лікувальна фізкультура (гімнастика, ходьба в різному темпі, теренкур, біг та рухливі ігри) щоденно.
 Питні мінеральні води: внутрішній прийом вуглекислих, хлоридних, сульфідних, змішаного складу чи з підвищеним вмістом органічних речовин (Нафтуся та інші) малої та середньої мінералізації, теплих негазованих мінеральних вод по 150-200 мл тричі на день в перші дні, потім – по 200 мл тричі на день за 30-60-90 хвилин до їди в залежності від Миротель(MIROTEL Resort & Spa) Трускавец кислотоутворюючої та секреторної функції шлунку, наявності супутньої патології печінки, жовчного міхура, кишечнику.
 Бальнеотерапія: - хлоридно-натрієві ванни (з морською сіллю), 10-15 хвилин, 4 ванни на тиждень, 8-12 на курс; - ванни мінерально-газові (вуглекислі, кисневі), радоново-вуглекислі, сірководневі, розмаринові, перлинні, шавлієві, 10-15 хвилин, щоденно чи через день, 8-10 ванн на курс; - вихрові ванни (при діабетичних ангіопатіях нижніх кінцівок); - підводний душ-масаж, щоденно, на курс 10-12 процедур. Пелоїдо-, озокерито-, парафінотерапія: аплікація на окремі ділянки за щадною методикою. Голкорефлексотерапія, 10-12 сеансів. Масаж загальний чи ділянок тіла, 10-12 сеансів. Гіпербарична оксигенація, 10-12 сеансів. Пневмопресотерапія, 10-12 сеансів.
 Апаратна фізіотерапія: -синглетно-киснева терапія, щоденно, на курс 10-15 процедур; - ММХ- терапія місцево та на біологічно активні точки, щоденно, на курс 10-15 процедур; - електроміостимуляція м’язів тулуба та кінцівок, електроміостимуляцію кожної групи м’язів проводять почергово, по 5 хвилин на кожну групу (із поступовим збільшенням до 8 хвилин при послідуючих процедурах), щоденно, на курс 12-20 процедур; - лазеротерапія скануюча, місцево та на проекцію судинно-нервових пучків, щоденно, на курс 10-12 процедур; - магнітотерапія місцево, змінне магнітне поле, до 30 мТл, щоденно, на курс 12-15 процедур. Додатково: аероіонотерапія, аромафітотерапія, контрастні ванни, плавання в басейні з мінеральною водою, лазерний душ, дарсонвалізація, УЗТ, електрофорез ліків, фітотерапія, електросон. Термін реабілітації 18-21-24 дні. Показники якості лікування: підтримання компенсації діабету, поліпшення загального стану, відсутність спраги, поліурії, зменшення чи відсутність болю в нижніх кінцівках, покращення чутливості в них, нормалізація показників крові та сечі на санаторий Алмазглюкозу, зменшення добової дози цукрознижуючих препаратів чи інсуліну. Протипоказання: виражена декомпенсація діабету з кетоацидозом, лабільний перебіг, виражені стадії мікро-та макроангіопатій, нейропатії, недостатність периферійного, церебрального чи коронарного кровообігу.
 Клінічний протокол санаторно-курортного лікування захворювань щитовидної залози, що супроводжуються гіпотиреозом. Шифр МКХ-10: E02-E3.9, E89.0
 Профільні санаторії: “ «Одеса». Критерії переходу до санаторно-курортного лікування хворих з захворюванням щитовидної залози: зоб (вузловий, дифузний, змішаний) без порушення функції щитовидної залози; гіпотиреоз будь-якої етіології легкого та середнього ступеня важкості в стадії компенсації (після підбору дози тироксину в еутиреоїдному стані).
 Діагностичні дослідження на санаторному етапі. Обов'язкові лабораторні дослідження: - загальний аналіз крові - загальний аналіз сечі - гормони крові: ТТГ, Т4 загальний, Т4 вільний, Т3 загальний, Т3 вільний, антитіла до ТПО; - біохімічне дослідження крові: холестерин та його фракції, тригліцериди, АсАТ, ГГТП. Додаткові лабораторні дослідження: - іонізований та загальний кальцій крові - гормони крові: пролактин, статеві гормони крові - визначення добової йодурії Обов'язкові інструментальні дослідження: - УЗД щитоподібної залози - електрокардіографія. Додаткові інструментальні дослідження (за показами): - сканування щитовидної залози - ЕхоКГ, УЗД органів черевної порожнини Консультації спеціалістів (за показами): ендокринолог, окуліст. Санаторно-курортне лікування Задачі етапу: нормалізувати функціональний стан щитовидної залози, корекція психоемоційного стану та обміну речовин. Санаторний режим: I-III Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни тільки у зонах розсіяної радіації, таласотерапія. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова форма лікувальної фізкультури. Дієта: повинна забезпечувати добову потребу в йоді (150-200 мкг), бути збагачена вітамінами (ретинол, аскорбінова кислота, тіамін), мікроелементами (цинк, кобальт, мідь, молібден), з підвищеним вмістом білків (не менш за 120-140 г), з обмеженням вуглеводів та жирів, при підвищеній масі тіла енергетична цінність дієти повинна бути знижена. Необхідно обмеження у раціоні струмогенних речовин (фтор, марганець, хром), що вміщуються у квасолі, сої, кольоровій капусті, ріпі, брюкві, моркві, редисці, арахісі. Питні мінеральні води: маломінералізована вода для пиття; йодована мінеральна вода (у випадках відсутності у хворого хронічного автоімунного тиреоїдиту). Бальнеотерапія: кисневі ванни; ванни з використанням концентрату, що вміщує неорганічні сполуки йоду (у випадках відсутності у хворого хронічного автоімунного тиреоїдиту); мінеральні ванни; мінеральні ванни з морською сіллю; вихрові ванни. - йодобромні ванни, температура 35-37 0С, концентрація іонів йоду не менше 10 мг/л, брому – 25 мг/л, 10-15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур. Апаратна фізіотерапія: - санаторий КарпатыСМХ-терапія на ділянку щитоподібної залози (при відсутності її вузлових змін), атермічна (низькоінтенсивна) доза, 5-20 хвилин, щоденно, 7-10 процедур. - електрофорез розчинів фармакологічних речовин (іонів йоду, брому, розчину бішофіту) на комірцеву ділянку, до 15 мА, 20 хвилин, щоденно, на курс 8-12 процедур.
 Додатково: масаж загальний, комірцевої зони, ММХ-терапія на рефлексогенні ділянки; голкорефлексотерапія, ароматерапія; фітотерапія. Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні. Показники якості лікування: поліпшення загального стану, підвищення якості життя та збільшення працездатності, досягнення чи підтримання медикаментозного еутиреозу; нормалізація концентрації тиреотропного гормону, тиреоїдних гормонів крові, біохімічних показників ліпідного обміну. Протипоказання: хворі у стані декомпенсації функції щитовидної залози, тяжкі форми гіпотиреозу. Клінічний протокол санаторно-курортного лікування первинного аліментарно-конституціонального ожиріння Шифр МКХ-10: E66.0 Профільні санаторії: “ «Трускавець», “Одеса”, у весняні та осінні місяці, місцеві санаторії. санаторий Алмаз  Критерії переходу до санаторно-курортного лікування: хворі на аліментарно-конституціональне ожиріння I-II ступеня; хворі на ожиріння III ступеня з помірно вираженими ускладненнями та супутніми захворюваннями на тлі ефективного консервативного лікування, при недостатності кровообігу не вище І ступеня. Діагностичні дослідження на санаторному етапі Обов'язкові лабораторні дослідження: - загальний аналіз крові - глікемія натщесерце та через 2 години після їжі - ліпідограма - загальний аналіз сечі Додатково: - глюкозотолерантний тест - інсулін, С-пептид - коагулограма Обов'язкові інструментальні дослідження: - УЗД органів черевної порожнини - ЕКГ Додатково: - добове моніторування артеріального тиску, холтерівське моніторування ЕКГ. Консультації спеціалістів: ендокринолог, кардіолог, ЛОР-лікар (у випадку нічного апное), дієтолог. Санаторно-курортне лікування Санаторний режим: II-III. Дієта: стіл 8, раціональне харчування, розвантажувальні дні 2 рази на тиждень. Дієта зі зниженою енергетичною цінністю 1600-1850 ккал на добу (до 1100-1270 ккал при дієті 8а та до 630-840 ккал при дієті 8б), переважно за рахунок жирів (у раціоні білки складають 15-20%, жири до 30%, вуглеводи 50-55%). Обмежується кількість прянощів, екстрактивних речовин, копченини, додається харчова клітковина. Кліматотерапія: аеротерапія, таласотерапія, геліотерапія (зона розсіяної радіації). Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова та індивідуальна форма лікувальної фізкультури, теренкур, дозована ходьба, біг та рухливі ігри, механотерапія, купання в водоймах, гідрокінезотерапія. Питні мінеральні води: застосовуються мінеральні води малої мінералізації. Мінеральна вода “Нафтуся” 3 рази на день із розрахунку 3-4 мл на 1 кг маси тіла на прийом або комбінований прийом “Нафтуся” з джерелами №1, №2 (курорт Трускавець) у хворих на діабет з супутніми захворюваннями органів травлення згідно існуючих методик.
 Бальнеотерапія: - радонові ванни з концентрацією радону 1,5-3,0 кБк/л, температури 36 0С, тривалістю 10 хв, два дні поспіль, на третій день перерва, на курс лікування 12-14 процедур; - хлоридно-натрійові ванни з поступовим збільшенням концентрації 20-30 г/л, температурою 36 0С, тривалістю 8-15 хв, через день, на курс лікування 12-14 процедур; - ванни загальні мінеральні, морські, кисневі, перлинні, щоденно чи через день, на курс 12-14 процедур. - душ циркулярний, душ Шарко, підводний душ-масаж, щоденно або через день, на курс 8-12 процедур. - гідроколонотерапія, очисні клізми з мінеральною водою 2 рази на тиждень, на курс 6-8 процедур. Масаж загальний та локальний, щоденно, 10-12 процедур. Апаратна фізіотерапія: - синглетно-киснева терапія, щоденно, на курс 14-20 процедур; - електроміостимуляція ділянок живота, стегон, 10 хвилин на зону, щоденно, на курс 12-18 процедур; - електросон санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) з частотою від 5-20 Гц, тривалістю 30-40 хвилин, щоденно на курс 10-12 процедур. - гальваногрязелікування на ділянку бедер, живота, щоденно чи через день, на курс 8-10 процедур.
Додатково: гіпербарична оксигенація, пневмопресотерапія, голкорефлексотерапія, теплотерапія (локальні парафіноозокеритові аплікації, пелоїдотерапія, інфрачервона сауна), аероіонотерапія, аромафітотерапія. Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні. Показники якості лікування: поліпшення загального самопочуття, збільшення рухової активності, зменшення маси тіла, позитивна динаміка біохімічних показників крові. Протипоказання: хворі на ожиріння III ступеня з серцевою та дихальною недостатністю, з важкими супутніми захворюваннями та у випадках неефективності консервативного лікування, вторинне ожиріння (ендокринне, церебральне).

Цукровий діабет і фізичні навантаження.

Поєднання фізичних навантажень, здорового харчування і застосування лікарських препаратів, за необхідності, є ефективним засобом, що допомагає контролювати рівень глюкози в крові. Кращий контроль рівня глюкози в крові є лише однією з переваг фізичних навантажень.* Інформація в цій брошурі допоможе Вам зрозуміти наступне: Чому фізична активність важлива для людей з цукровим діабетом, Що слід врахувати при плануванні програми фізичних санаторий Шахтер навантажень, Як мотивувати себе вести активний спосіб життя, Коли, як часто і як довго слід виконувати фізичні вправи і Заходи безпеки, яких слід вживати при виконанні фізичних прав. *Завжди проконсультуйтеся зі своїм лікарем перед початком або внесенням змін до Вашої програми фізичних навантажень. Переваги фізичних навантажень Регулярна фізична активність корисна майже всім людям, але особливо людям з цукровим діабетом.
Регулярне виконання фізичних вправ може сприяти:
 • Зниженню рівня глюкози в крові;
 • Зменшенню потреби в інсуліні;
 • Запобіганню розвитку хвороб серця та інсульту;
 • Контролю маси тіла.
Якщо вищезазначених переваг для Вас недостатньо, можна додати, що фізичні вправи можуть також сприяти: Зміцненню кісток і покращенню тонусу м'язів, Збільшенню рівня енергії і зняття стресу, і Покращенню Вашого зовнішнього вигляду та самопочуття. Під час виконання фізичних вправ, і часто протягом декількох годин після цього, рівень глюкози в крові знижується.  санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Фізичні вправи також можуть сприяти кращому використанню інсуліну клітинами Вашого організму. Ви можете стати більш чутливим до дії інсуліну, тому, можливо, Вам прийдеться знизити дозу інсуліну в ті дні, коли Ви активні. Фізичні навантаження і серцево-судинна система Регулярна фізична активність сприяє захисту Вашого серця, легенів і кровоносних судин різнопланово. Вона сприяє покращенню кровотоку через артерії завдяки зниженню рівня «поганого» холестерину (ліпопротеїдів низької щільності, ЛПНЩ) в крові і збільшенню рівня «хорошого» холестерину (ліпопротеїдів високої щільності, ЛПВЩ). Регулярні фізичні вправи можуть також сприяти зниженню артеріального тиску і зменшенню ризику розвитку інфаркту та інсульту. Ці переваги важливі для людей з цукровим діабетом, так як вони мають більший ризик розвитку серцево-судинних захворювань.* Щоб належним чином контролювати стан Вашого серця, лікар буде регулярно вимірювати артеріальний тиск і перевіряти рівень холестерину, а також допоможе Вам спланувати програму фізичних вправ, яка є оптимальною саме для Вас. * Якщо у Вас вже є серцево-судинне захворювання, обов'язково проконсультуйтеся з Вашим лікарем перед початком або зміною програми фізичних вправ.
Фізичні вправи і Ваш організм Фізичні вправи сприяють спаленню калорій в організмі, санаторий Карпаты що полегшує контроль маси тіла. Регулярні фізичні вправи можуть сприяти усуненню жиру та збільшенню м'язової маси. Завдяки цьому Ваше тіло може стати сильнішим, і підвищиться рівень енергії.
Фізичні вправи також можуть сприяти зміцненню кісток і зниженню ризику остеопорозу (зменшення щільності кісткової маси). Ваш зовнішній вигляд покращиться по мірі того, як нарощуються і зміцнюються Ваші м'язи та збільшується їх тонус. Ваше тіло стане гнучкішим, і зменшиться ризик травмування під час виконання фізичних вправ або іншої фізичної активності.
Фізичні вправи допоможуть Вам почуватися впевненіше завдяки покращенню Вашої фізичної форми та поліпшенню Вашого самопочуття. Тепер, коли Ви знаєте про всі ці переваги, можливо, Вам буде цікаво, яким чином слід планувати програму фізичних навантажень, і який тип фізичних вправ є оптимальним саме для Вас. Перш за все, пройдіть обстеження! Перед початком виконання фізичних вправ зверніться до лікаря для проведення загального медичного огляду. Обстеження допоможе гарантувати, що Ваша програма фізичних навантажень не сприятиме збільшенню ризику розвитку ускладнень цукрового діабету. Наприклад, ступінь ретинопатії (ураження сітківки ока), що може розвиватися при цукровому діабеті, може збільшитися в результаті виконання таких фізичних вправ, як стрибки або біг трусцею. санаторий Карпаты  Які фізичні навантаження є оптимальними? Оптимальною є помірна фізична активність, наприклад, швидка ходьба. Ходьба є простим видом фізичної активності, і Ви можете займатися нею практично в будь-якому місці. Єдиним необхідним обладнанням є зручний одяг і правильно підібране зручне взуття і шкарпетки відповідного розміру. Біг, їзда на велосипеді, плавання і танці є також чудовими видами фізичної активності.
Деякі командні види спорту, такі як футбол або баскетбол, також є хорошим варіантом. Оберіть вид фізичної активності, який Вам подобається Оберіть вид фізичної активності, який Вам подобається, і є зручним для Вас. Ви можете продовжувати дотримуватися Вашої програми фізичних навантажень, якщо Вам подобається активність, і нею не складно займатися. Можливо, Ви захочете урізноманітнити звичайний розпорядок, щоб виконання вправ було цікавішим. Наприклад, Ви можете займатися швидкою ходьбою 3 рази на тиждень і додатково займатися йогою або плаванням два рази на тиждень. Носіть ідентифікатори на всяк випадок Завжди корисно носити з собою ідентифікатор, наприклад, такий як медичний ідентифікаційний браслет. На Вашому ідентифікаторі повинно бути вказано, що  санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) у Вас цукровий діабет, і наведена інформація про лікарські засоби, що Ви приймаєте та номер телефону для невідкладного зв'язку. В такому випадку, якщо у Вас виникне проблема під час виконання фізичних вправ, інші люди будуть знати, до кого звернутися, і як Вам допомогти. Більш детальну інформацію Ви можете отримати з брошури розміщеній в цьому розділі: «Цукровий діабет і фізичні навантаження». Також Ви можете звернутись в «Школу Діабету» та до Вашого лікаря.

Верховинська бринза — найцінніший дар

Мальовничі краєвиди, цілюще гірське повітря, численні боркути – мінеральні джерела м’який клімат і одвічні ремесла верховинців, Трускавец санатории серед яких на першому місці вівчарство, національний колорит горян — це ті складові, які особливо подобаються туристам, з усіх-усюд нашої планети.
Той, хто хоч раз побував на Верховині, відразу переконався, що це один найбільш екологічно чистих куточків України та й Європи. Саме тут за особливого поєднання верховинців з рідною природою санаторий Карпаты, народжується найцінніший дар верховинської природи — білосніжна смакота — верховинська бринза.
Про її смакові цілющі, лікувальні властивості із сивої давнини дійшли до нас дивні легенди, гарні перекази, говірки і навіть пісні-коломийки.
Це, дійсно, так. Адже верховинська бринза – це, не тільки, найулюбленіша їжа верховинців, вона ще й наділена, життєдайною енергією, яка потрапила до неї із соком понад 60 лікарських трав, що збагачують флору Верховини.
За світлих релігійних та державних свят або просто у вихідні дні верховинки-газдині обов’язково готують страви, основними компонентом  Санатории Трускавца яких є бринза. Вони добре знають, що бринза наділяє чоловіків, коханих чудодійною силою, посилює їх потенцію. І віагри ніякої не потрібно.
Бринза останніми роками стала важливою складовою понад 30 верховинських страв. Тож не дивно, що туристи, мандрівники, гості нашого краю, обов’язково першого ж дня замовить токан із шкварками і бринзою або яєчню із  санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) свининою, щедро посипаною бринзою або іншу страву але обов’язково із бринзою. Бринза обов’язково прикрасить і рулет із свинини з грибами, майонезом і зеленню.
А ще бринза нарівні з Верховинською яфиною лікує зір, цукровий діабет, покращує мікрофлору шлунку, надає чоловікам сили а жінкам – енергії і бадьорості у малечі підвищує імунно-захисні функції, збагачує організм кальцієм та іншими мінеральними добавками. Тим паче, що сир, а потім бринзу виробляють з овечого молока, за життєдайного вогню вівчарської ватри, яка від усього злого оберігає. Тут, біля ватри, у колибі над Голятином, чеський письменник Іван Ольбрахт(Каміл Земан) написав передмову до свого знаменитого роману «Микола Шугай – розбійник».
Шумить, вирує санаторий Шахтер Верховиною світле весняне – мішання овець. Мине кілька днів і понад далекими полонинськими грунями полине спів трембіт.
Це буде перша звістка про те що вівчарі вже видали певну частку гелет сиру. А той, хто в  Трускавец санатории ці дні буде його брати, організує справжнє свято для вівчарів. Тоді й на сопілці зіграють знайому з дитинства мелодію:«ВІВЦІ, МОЇ ВІВЦІ…»

Гірськими хребтами Карпат

ПриродаЙдучи назустріч гірським хребтам Карпат, переживаєш приємне хвилювання, адже не часто доводиться підніматися на вершини, котрі, здається, торкаються піднебесних хмар. І Санатории Трускавца ось чергова експедиція цього разу на гору Негровець (Закарпаття) вразила неймовірно красивим ландшафтом, щедрою рослинністю і густим туманом, яким грався осінній вітер.
Подорож відбулася 6 жовтня. Ранкове небо похмуро дивилося на групу мандрівників, котрі, подолавши шлях вздовж мілководної річки Потік, піднімалися схилом гори через буковий ліс. Які ж тут могутні дерева… Високі, товстелезні, а крони вже пожовтіли, місцями стали рудими, тож здаля видаються золотими. Осінь зробила свою революцію у природі. Та це ще лише початок, бо незабаром вона оголить дерева. санаторий Карпаты Такі закономірності природи. Поки ж золотоголові буки ще шумлять своїм листям, у нас є нагода любуватися їх красою.
Подолавши ліс, виходимо на полонину, що є підніжжям гори Барвінок. Вона вкрита вже пожовклим білоусом, а трошки вище рослинний світ більш різноманітний. Тут ростуть брусниці,чорниці, звіробій, сколзонела рожева…
Хребет Барвінка виявився доволі гострим. Тут і вітер дме сильніший та холодніший, але під час привалу від нього можна сховатися. Здавалось би, де, адже навіть дерев тут немає? Але ж вітер дме лише з однієї із сторін хребта. Трускавец санатории.Путевка в Трускавец.Цены Трускавец Під час нашого сходження повітряні маси неслися із заходу, а отже, східний бік був тихий, тож там ми й зробили короткий відпочинок і помилувались красою з висоти.
Підкоривши Барвінок, експедиція рушила далі, до гори Негровець, бо саме вона була нашою метою.
Піднімаючись до самої вершини, ми увійшли, наче в хмари, і там хтось був… Рухлива постать привернула увагу. З наближенням до неї все прояснилося. Це був самотній мандрівник зі Львова, який не врахував ймовірність суворого вітру осінніх гір, і відправився подорожувати без шапки. Тож Гостиница Респект**** (RESPECT) Сходница  довелося йому зняти з себе майку і замотати на голову, залишивши на плечах лише светр. Однак, подорож була варта того.
На самій вершині встановлено табличку з написом: «Г.Негровець,1709 м. н. р. м ». За іншими даними висота цієї гори становить 1707 метрів. В усякому разі, ми здолали вершину, яка цілковито була оповита густим туманом, тож з цієї точки роздивитися навколишні красоти нам не вдалося. Мандрівників це не засмутило, адже будь-яке явище природи цікаве по своєму. Завдяки імлі та волі фантазії ми уявили себе на небесному острові, який утримують хмари. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Спустившись нижче на сто метрів, можна було милуватися краєвидом гір на східній частині, а от захід все ще був у полоні туману.
На Негрівці є кілька маленьких озер, які, наче оазис серед пустелі, постають перед мандрівниками. Через посуху одна така водойма залишила по собі лише потрісканий мул, а от інше озеро, що розкинулось у долині, в східному підніжжі гори, не висихає ніколи. Вода у ньому майже завжди знаходиться на однаковому рівні. Ймовірно, окрім атмосферних опадів, воно живиться й підземним джерелом.

Черемський природний заповідник

Черемський природний заповідник був створений Указом Президента України від 19 грудня 2001 року № 1234 на базі Черемського заказника загальнодержавного значення, площею 903 га та його охоронної зони, а також трьох заказників місцевого значення: орнітологічного заказника "Урочище Сузанка", загальнозоологічного заказника "Карасинський" та ботанічного заказника "Карасинський ялинний-1". Це перший заповідник, створений у Волинській області. Санаторий Весна Трускавец
Заповідник створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся. Загальна площа його становить 2975,7 га. В установі працюють 23 чоловіка, з них у науковому підрозділі - 3, у службі охорони - 11 осіб.
Заповідник розташований у північній частині Маневицького р-ну Волинської області на межі з Рівненською областю, за 6 км на північ від с. Замостя. Територія представляє собою природно-територіальні комплекси, де збереглися малопорушені антропогенною діяльністю суцільні лісові масиви з унікальним еумезотрофним (перехідним дуже обводненим) осоково-сфагновим болотом Черемське (місцева назва "Чірмуське"), в межах якого знаходяться озера Черемське та Редичі.
Заповідник віддалений вiд населених пунктiв, на його території відсутні лінії електропередач, дороги з твердим покриттям,санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) його територія знаходиться в безпосередній близькості з Рівненським природним заповідником (Білоозерський філіал) i межує iз 30-ти кілометровою зоною Рівненської АЕС (м. Кузнецовськ).
За схемою фізико-географічного районування територія відноситься до Новочервищанського району підобласті Верхньоприп'ятського Полісся області Волинське Полісся Поліського краю Зони мішаних лiсiв пд.-зх. Схiдно-Європейської рівнини. Заповідник знаходиться у міжріччі річок Стоходу i Веселухи, близько межi Верхньоприп'ятської низовини iз Волинським моренним пасмом в зонi Пінських боліт. Особливістю географічного положення заповідника є те, що по Черемському болотному масиву проходить лiнiя вододілу мiж річками Стохiд i Веселуха.
До основних типів ґрунтів Черемського заповідника відносяться дерново-підзолисті, болотно-підзолисті, дернові опідзолені та болотні ґрунти.
Клімат в районі розміщення заповідника помірно-континентальний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, санаторий Шахтер, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню. Середньорічна температура повітря становить +7,2°С, а середньорічна кількість опадів - 634,4 мм.
Із загальної площi заповідника ліси становлять 64,5%, болота - 33,7%, просіки i квартальні лiнiї - 0,7%, озера (Редичi - 11 га, макс. глибина 4,5 м та Черемське - 7,7 га, макс. глибина 7 м) - 0,6%, дороги - 0,4%, меморіал партизанської слави - 0,1%.
За геоботанічним районуванням територія заповідника відноситься до Зарічненсько-Висоцько-Сарненського району соснових лiсiв чорницево-зеленомохових i боліт різних типiв, Ковельсько-Сарненського (Захiднополіського) округу Поліської підпровінції Схiдно-Європейської провінції широколистяних лiсiв.
Рослинність заповідника характеризується ценотичним багатством і різноманіттям. Стан рослинності задовільний, що підтверджується добре збереженою структурою ценозів, домінуванням санаторий Карпаты типових природних видів, наявністю раритетних угруповань.
В заповіднику відмічено різні типи рослинності: водна, болота, ліси, чагарники, луки, пустища. Найпоширенішою є лiсова рослинність. Серед посадок, здебільшого соснових лісів, переважають молоді та середньовікові. санаторий Алмаз Найбільш поширеними типами умов місцезростання є субори (53% площі лісів), а типами лісу - вологий (21,2%) та сирий (15,5%) дубово-сосновий субір, де головною породоює сосна звичайна. Досить поширеними є сугруди, що займають 18,9% площі лісів; переважаючими серед них є сирі та мокрі типи, а домінуючою породою є вільха чорна. Із борових типів (11,2% площі лісів) найпоширеніший свіжий сосновий бір (7,6%), де головною породою є сосна звичайна. Серед лісів переважають суходільні (1205,8 га, або ж 40,5 % площі заповідника), хоча частка заболочених лісів теж досить значна (589,2 га, або ж 19,8% загальної площі). Ялинники, що знаходяться тут на південній межі ареалу, є різновіковими, вони трапляються фрагментарно. Дубові, дубово-соснові, грабово-дубові ліси займають невеликі площі. Поруч із сосновими борами є березові ліси. Значні площi у заповіднику зайняті водно-болотною рослинністю. На досліджуваній території домінують мезотрофні дуже обводнені болотні комплекси, в їх межах, у добре зволожених i протічних умовах, сформувалися евтрофнi ділянки, а оліготрофні болота займають меншi площi й трапляються невеликими острівцями по периферії. Лучна рослинність займає незначні площі. Заплавні луки в межах заповідника відсутні. Сухі луки трапляються спорадично і невеликими ділянками на узліссях та галявинах. Невелику площу займає також рослинність пустищ i чагарникiв. санаторий Янтарь Чагарникова рослинність з домінуванням верб різних видів із різнотравним покривом зустрічається зрідка й займає дрібні площі. Водна рослинність розвивається у озерах Черемське та Редичi, каналах i від'ємних формах рельєфу, які постійно затоплюються, характеризується незначною різноманітністю.
Ряд угруповань рослин (40 асоціацій) занесено до Зеленої книги України: старі соснові зеленомохові, чорничні, з ялівцем ліси, пригнічено соснові угруповання із сфагнами на болоті, угруповання із шейхцерією, альдровандою, лататтям, глечиками жовтими, їжачою голівкою маленькою та ін.
Систематична структура флори вищих судинних рослин заповідника включає 5 відділів, 7 класів, 54 порядки, 103 родини, 382 роди і 760 видів та підтверджує хорошу збереженість флори і значну біорізноманітність. Мохоподібних за попередніми даними нараховується 100 видів, лишайників - 53 види, грибів - 133 види.
З рідкісних видів рослин, що підлягають особливій охороні, тут відмічено один вид рослин із Червоного списку МСОП: зозулині черевички справжні, три види із Європейського Червоного списку: смілка литовська, глід український, козельці українські, чотири види занесені до Додатку №1 Бернської конвенції: альдрованда пухирчаста, зозулині черевички справжні, жировик Лезеля, сон широколистий та 33 види вищих рослин, занесених до Червоної книги України: альдрованда пухирчаста, береза низька, береза темна, осока Девелла, булатка червона, коральковець тричінадрізаний, зозулині черевички справжні, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник м'ясочервоний, пальчатокорінник плямистий, пальчатокорінник травневий, вовчі ягоди пахучі, дифазіаструм сплюснутий, росичка англійська, росичка середня, коручка чемерниковидна, хамарбія болотна, баранець звичайний, щитолисник звичайний, молодильник озерний, ситник бульбистий, лілія лісова, жировик Лезеля, зозулині сльози яйцевидні, лікоподіела заплавна, плаун річний, гніздівка звичайна, журавлина дрібноплода, любка дволиста, любка зеленоквіткова, верба чорнична, верба Старке, шейхцерія болотна і по одному виду з водоростей, мохів та грибів.
На цій території зростає також чимало регіонально рідкісних видів рослин.
Незважаючи на досить малу площу заповідника, тут зосереджено більше половини видів судинних і близько 25% рідкісних та зникаючих видів рослин Українського Полісся, що говорить про репрезентативність та цінність цієї території у флористично-созологічному відношенні.
Серед основних найтиповіших зооценозів заповідника слід відмітити фауністичні комплекси водойм і водно-болотних комплексів соснових лісів, широколистяних лісів, чагарників, сухих пустищ і галявин.
За попередніми даними, з хребетних тварин у заповіднику мешкають: 18 видів риб, 12 видів земноводних, 7 видів плазунів, 141 вид птахів та 42 види ссавців. Безхребетні тварини поки що вивчені недостатньо. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
До Європейського червоного списку занесено 11 видів тварин: красотіл пахучий, вусач великий дубовий західний, мурашка руда лісова, п'явка медична, мурашиний лев звичайний, очеретянка прудка, деркач, шуліка рудий, вовк, видра річкова, рись. Тут виявлено 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України: дозорець-імператор, райдужниця велика, вусач мускусний, джміль моховий, джміль яскравий, красуня-діва, красотіл пахучий, вусач великий дубовий західний, кордулегастер кільчастий, волохатий стафілін, ендроміс березовий, люцина, п'явка медична, ляра анафемська, жук-олень, мегариса рогохвостова,Санатории Трускавца  ванесса чорно-руда, махаон, синявець Мелеагр, ктир гігантський, сколія степова, ропуха очеретяна, мідянка, очеретянка прудка, підорлик малий, пугач, лелека чорний, змієїд, журавель сірий, сорокопуд сірий, шуліка рудий, скопа, корольок червоноголовий, глухар, сова бородата, видра річкова, рись, борсук, горностай, норка європейська, кутора мала.
Територія заповідника входить до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення "Заплава р. Стоходу", яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність і міжнародне значення, головним чином як місце оселення водоплавних птахів.
На емблемі Черемського заповідника у центральній частині зображена шейхцерія болотна (реліктова рідкісна рослина), яка є його своєрідним символом. Саме завдяки наявності угруповань цього "червонокнижного" виду у 1978 році тут був створений заказник, а Черемське болото не було осушене. Напис "Черемський природний заповідник" зображено червоним кольором на білому фоні стрічки. Білий і червоний - традиційні кольори Волині та Полісся, а також червоний - це колір заповідання, охорони природи, білий - символ чистоти і прозорості. Салатовим кольором показане болото, в межах якого синім відмічено озеро, у верхній частині - голубе небо. По боках від озера зображено ялини, які символізують плечі заповідника - зелені лісові масиви.
Як науково-дослідна та еколого-освітня установа заповідник тісно співпрацює із закладами освіти (школами, ліцеями, університетами) та інститутами НАН України (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена). У заповіднику існує науковий відділ, який займається дослідницькою роботою.санаторий Женева  Закладено дванадцять постійних пробних площ (науково-дослідних полігонів-стаціонарів), еколого-ценотичний профіль з метою моніторингу сукцесійних змін. Розроблено екологічну стежку, формується гербарій, експозиційні матеріали і бібліотека, Трускавец санатории проводяться екскурсії, польові практики студентів.

Український степовий природний заповідник

Український степовий заповідник був створений згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 22 липня 1961 р. № 1118 в результаті об'єднання самостійних заповідників "Хомутовський степ"(засновано у 1926 р.), "Кам'яні Могили" (засновано у 1927 р.), "Михайлівська цілина" (засновано у 1928 р.), "Стрільцівський степ", які увійшли до його складу як окремі відділення. Стрільцівський степ у 1968 р. було передано до складу Луганського природного заповідника. У 1988 р. розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14.07.1988 р. № 310-р створено ще одне відділення заповідника "Крейдова флора".
Таким чином територія заповідника складається з чотирьох відділень: "Хомутовський степ" - 1028 га (Донецька обл., Трускавец санатории.Путевка в Трускавец Новоазовський р-н, с. Хомутове), "Кам'яні Могили" - 404 га (Донецька обл., Володарський р-н с. Назарівка та Запорізька обл., Куйбишевський р-н), "Михайлівська цілина" - 202,4 га (Сумська обл., Лебединський р-н, с. Катеринівка), "Крейдова флора" - 1134 га (Донецька обл., Краснолиманський р-н, с. Крива Лука і Слов'янський р-н, с. Рай-Олександрівка). санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Загальна площа заповідника становить 2768,4 га, площа його охоронної зони - 3690,8 га. У заповіднику працюють 54 чоловіка, чисельність служби охорони складає 15, наукового підрозділу - 17 осіб.
Заповідник створено з метою збереження в природному стані ксерофітного варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів, петрофільних степів на гранітах, лучних степів, кретофільної флори, байрачних лісів та ккрейдяно-соснових борів.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника, крім відділення "Михайлівська цілина", відноситься до Донецького північностепового краю Північно-степової підзони Степової зони. "Михайлівська цілина" входить до Середньоруського лісостепового краю Лісостепової зони.
Відділення Українського степового природного заповідника в напрямку з півдня на північ становлять географічний ряд, який починається від ксеротичного варіанта різнотравно-типчаково-ковилових степів на чорноземах звичайних малогумусних ("Хомутовський степ", "Кам'яні могили") через багаторізнотравно-типчавоко-ковилові степи на чорноземах звичайних мало- та середньогумусних ("Крейдова флора") і закінчується найпівденнішим варіантом північних різнотравних барвистих лучних степів на чорноземах типових потужних та надпотужних середньогумусних ("Михайлівська цілина"). санаторий Карпаты
Багатство України - чорноземні ґрунти - утворилися завдяки життєдіяльності степової рослинності. Раніше ковилові степи простягались від Азовського і Чорного морів на північ майже на 500-700 км. Тільки голубі стрічки рік з покритими лісом берегами, балки та скіфські могили урізноманітнювали степовий ландшафт. По безмежному трав'яному роздоллю пересувались численні стада турів, тарпанів, сайгаків, козуль. У зимовий період з північних лісостепових та лісових районів майже до моря кочували олені.
Нині всі степові ділянки, де може пройти сільськогосподарська техніка, розорані. Тільки по балках та непридатних для сільськогосподарського використання кам'янистих місцях збереглися невеликі осередки степової рослинності. Проте й вона внаслідок інтенсивного випасання худоби зазнала дуже великих трансформацій. Тепер лише степові заповідники ще можуть дати уявлення про те біологічне різноманіття, що було тут колись. Кожен степовий заповідник - це еталон природи, за яким людина повинна час від часу звіряти свою діяльність. Особливо це стосується ґрунтів, фізико-хімічні, гідрологічні, мікробіологічні та інші властивості яких значно погіршились внаслідок сільськогосподарського використання. До якого ступеня і як їх можна поліпшити, можуть дати відповідь тільки ґрунтові еталони. В Українському степовому природному заповіднику представлено 23 еталонні типи та відміни ґрунтів.
Природна рослинність у заповіднику представлена лісами, чагарниками, степами, луками, болотами. У заповіднику охороняються 3 лісові, 15 степових та 1 водна формації, які занесені до Зеленої книги України. санаторий Женева
Загальна кількість видів судинних рослин тут становить 1064. З них у "Хомутовському степу" зростають - 604, "Кам'яних могилах" - 468, "Крейдовій флорі" - 490, "Михайлівській цілині" - 531 види. Серед цих рослин хвощеподібних - 3 види, папоротеподібних - 8 видів, голонасінних - 3 види, покритонасінних - 1050 видів. Із несудинних рослин у заповіднику зростають 103 види мохоподібних, 145 видів лишайників. Також тут нараховується 110 видів справжніх грибів. До Європейського червоного списку занесено 11 видів рослин: астрагал шерстистоквітковий, гісоп крейдяний, дрік донський, калофака волзька,санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)  карагана скіфська, ковила Залеського, ластовень азовський, пирій ковилолистий, ранник крейдяний, гвоздика ланцетна тощо. До Червоної книги України віднесено 58 видів рослин: волошка несправжньоблідолускова і Талієва, шафран сітчастий,Санатории Трускавца. дельфіній яскраво-червоний, дворядник крейдяний, коручка темно-червона, рябчик руський, косарики тонкі, гісоп крейдяний, зморшок степовий, гніздівка звичайна, півонія тонколиста, сосна крейдяна, ранник крейдяний та ін. У заповіднику охороняються 45 ендемічних видів рослин.
Особлива гордість Українського степового природного заповідника - ковила, якої тут налічується 14 видів. За цим показником він не має собі рівних у світі.
Різноманітний у заповіднику і тваринний світ. Загальна кількість видів природної фауни, що мешкають у заповіднику, становить біля 7300 видів. Найбільшим різноманіттям відрізняються комахи, яких тут налічується близько 6000 видів та павукоподібні - близько 1000 видів. З хребетних тварин у санаторий Шале Грааль заповіднику відмічено 15 видів риб, 9 - земноводних, 6 - плазунів, 190 - птахів та 54 види ссавців. До Європейського червоного списку занесено 12 видів місцевих тварин: сліпак звичайний, перев'язка звичайна, могильник, дрофа (пролітний вид), деркач, п'явка медична, коник-товстун степовий, дибка степова, мнемозина, поліксена та ін.; до Червоної книги України - 45 видів: тхір степовий, їжак вухатий, гадюка степова, полоз жовточеревий, мідянка, горностай, норка звичайна, борсук, вівсянка чорноголова; дуже багато безхребетних тварин: бражник мертва голова, ведмедиця Гера, вусач земляний хрестоносець, джміль глинистий, джміль пахучий, дибка степова, коник-товстун степовий, ксилокопа фіолетова та ін.
Значна кількість рідкісних птахів трапляється лише взимку або при перельотах навесні та восени (сорокопуд сірий, дрофа, підорлик великий, орел степовий, орел-карлик, лунь польовий, кроншнеп великий, змієїд, журавель степовий).
Кожне з відділень Українського степового природного заповідника має свої особливі цінності, є оригінальним і неповторним.
"Хомутовський степ"  санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)- це море ковили з білими кулями катрана татарського та блакитними плямами шавлії пониклої і сухостепової, жовтими куртинами квітучих калофаки волзької та вайди фарбувальної, синьо-фіолетових кущів залізняка та зелені злаків. Тільки тут на площі всього 1030,4 га можна побачити 12 видів ковили: ковилу Лессінга, тирсу, Граффа, азовську, Браунера, відокремлену, вузьколисту, дивну, пухнастолисту, облудну, українську та шорстку. Незабутнє враження справляють у травні десятки гектарів яскраво-червоної півонії тонколистої. Особливо великі площі її на прибалковому схилі балки Брандта північної експозиції. У "Хомутовському степу" росте також три види тюльпанів: Шренка, змієлистий та дібровний. Заслуговує на увагу природна ділянка тюльпана, який перебуває на стадії видоутворення. За нею проводяться спостереження вже протягом 27 років.
"Кам'яні могили" - гірська країна серед неозорої рівнини. Лише в цьому місці ростуть такі відомі вузьколокальні ендеміки, як деревій голий та волошка несправжньоблідолускова. В ущелинах скель знайшли притулок 8 видів папоротей - представників північної флори. Викликають захоплення галявинки косариків тонких та орхідей запашної і блощичної по невеликих улоговинах, а навесні - золотаві віночки авринії скельної, що уквітчують гори.
"Кам'яні могили" - це ще і унікальна геологічна пам'ятка, що в незайманому стані збереглася до наших днів.
"Крейдова флора" - фактично єдина значна за розмірами заповідна ділянка кретофільної флори в Україні, що збереглася в задовільному стані. Заповідник розташований на правому крутому березі ріки Сіверський Донець між селами Закітне та Піскунівка. Лісові угруповання у цьому відділенні займають площу 344 га, половина її припадає на сосну крейдяну, а половина - на байрачні діброви. З кретофільних видів виділяються дворядник крейдяний, дрік донський, гісоп крейдяний, громовик донський, дзвінець крейдяний, ранник крейдяний, шоломниця крейдяна.
"Михайлівська цілина" є єдиною в Україні заповідною ділянкою лучного степу в зоні Лісостепу. Аренда квартиры в Трускавце З видів, занесених до Червоної книги України, тут ростуть астрагал шерстистоквітковий, брандушка різноколірна, пальчатокорінник травневий, рябчик руський, косарики тонкі, півники борові, сон чорніючий, зморшок степовий і три види ковили: тирса, пірчаста та вузьколиста.
Співробітниками заповідника разом з ученими інститутів ботаніки та зоології НАН України санаторий Шахтер, проводиться велика наукова робота щодо вивчення структури і функцій степових екосистем, а також їх змін в результаті господарської діяльності людини. В заповіднику працюють біологи, геологи, історики, проходять практику студенти вузів України.

Природний заповідник "Розточчя"

На головному європейському вододілі, у межах території України і Польщі, розташований унікальний у фізико-географічному відношенні район - Розточчя. Його назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі - в Чорне море, або у Сян, Буг і Балтійське море. санаторий Карпаты, Район Українського Розточчя - це крайній північно-західний відріг Подільської височини. Він починається в околицях міста Львова і простягається вузьким горбистим пасмом (15-20 км завширшки) на 60 км у північно-західному напрямку до кордону з Польщею і на її території до м. Красніка.
Природний заповідник "Розточчя" було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 5 жовтня 1984 року № 403 на базі державного заказника місцевого значення "Страдчанський ліс", оголошеного у 1974 р., та заповідного урочища "Королева гора", оголошеного у 1978 р. Територія заповідника складається з двох ділянок - Верещицького і Ставчанського лісництв. Його площа становить 2084,5 га, протяжність території з півночі на південь - 8 км, із заходу на схід - 12 км. Контора заповідника знаходиться в кварталі 42 Ставчанського лісництва на відстані 35 км від районного центру - м. Яворова та 25 км від обласного центру - м. Львова. На півночі та сході заповідник межує з Яворівським національним природним парком.
Заповідник створено з метою збереження у природному стані території з унікальним поєднанням природних комплексів Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції та забезпечення їх наукового вивчення.
В установі працюють 62 чоловіки, з них у науковому підрозділі - 10, у службі охорони - 24 особи.
Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380-390 м, найбільша - 395 м (Гострий Горб), відносна висота над дном долини - 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені.
Територія заповідника представлена трьома грядовими підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка, на яких розташований каскад штучних водосховищ (ставів), найбільшим з яких є Янівський став площею 207 га. Безпосередньо на території заповідника протікає нижній відтинок каналізованого русла р. Ставчанки довжиною 650-700 м та обвідне русло р. Верещиці, завдовжки 3,4 км навколо північно-східного берегу Янівського ставу.
Рельєф Розточчя зумовлює шляхи перенесення повітряних мас: тут переважають вітри західного і південно-західного напрямків. Це спричинює часте надходження вологих мас з Балтики, що, у свою чергу, призводить до високої вологості повітря і значної кількості опадів (673 мм за рік), максимум яких спостерігається в літній період. Середньорічна температура повітря становить +7,6°С, січня - -3°С і липня - +17,5°С. Тривалість вегетаційного періоду в районі заповідника становить 212 днів, зима - м'яка, з частими відлигами.
Особливості рельєфу, мозаїчність ґрунтового покриву, своєрідний мікроклімат зумовили формування унікальної лісової та болотної рослинності. Тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. Ніде у світі не можна побачити природний ліс, що складається з дерев сосни, дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в'яза та липи, що ростуть разом, а на Розточчі такі ліси ще збереглися. У заповіднику переважає лісова рослинність, яка займає 92 % його площі, а на лучну, болотну та прибережно-водну припадає 8 % його території.
Серед лісів переважають широколистяні, здебільшого букові і дубові, а також хвойно-широколистяні ліси. Меншу площу займають соснові ліси. Широколистяні ліси ростуть на внутрішніх пагорбах гряд з більш важкими за механічним складом дерново-слабопідзолистими ґрунтами, а хвойні - на зовнішніх пагорбах, що простягнулися уздовж гідрографічної сітки. Для останніх характерні більш легкі за механічним складом дерново-підзолисті і слабопідзолисті глинисто-піщані ґрунти.
Букові ліси, найцікавіші з флористичної точки зору, займають високі пагорби з близьким до поверхні заляганням крейди. За цих умов у верхній і середній частинах крутих схилів вони представлені чистими насадженнями з переважанням у трав'яному покриві осоки волосистої.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) На плоских вершинах пагорбів поширений буковий ліс підмаренниковий, який у середній частині пологих схилів змінюється буковим лісом конвалієвим. Менш поширений буковий ліс папоротевий. У всіх асоціаціях бук лісовий відзначається добрим ростом і високою зімкнутістю крон. У віці 90 років він досягає висоти 24-27 м і має І-ІІ бонітет. Крім того, до складу деревостану в незначній кількості входять дуб черещатий, явір і сосна звичайна, деколи в букових лісах трапляється ялиця біла. В трав'яному ярусі переважають неморальні і зустрічаються рідкісні для Розточчя гірські види: апозерис смердючий, аспленій волосовидний, багаторядник шипуватий, вербозілля гайове, купена кільчаста, тирлич ваточниковий. Дубові і грабово-дубові ліси займають нижні частини схилів, невисокі пагорби. На рівних плоских ділянках з дерново-глейовими ґрунтами вони представлені дубовим лісом ліщиново-трясунковидно-осоковим, а на пологих схилах - дубовим лісом ліщиново-підмаренниковим, дубовим лісом ліщиново-конвалієвим і дубовим лісом ліщиново-кисличним. У трав'яному ярусі грабово-дубових лісів переважають осока волосиста або підмаренник пахучий. санаторий Шахтер, Дубові і грабово-дубові ліси мають високу продуктивність, у віці 130 років досягають висоти 30 м. В деревостані їх звичними є клени - явір і гостролистий, липа серцелиста, бук лісовий. На окремих ділянках домішується дуб скельний.
Соснові ліси представлені асоціаціями соснового лісу крушиново-кисличного, соснового лісу ліщиново-кисличного і соснового лісу ліщиново-конвалієвого. Перша займає понижені, друга - рівні, третя - пологі схили підніжжя пагорбів. Сосна в цих умовах характеризується гарним ростом. У віці 110 років вона досягає висоти 28-30 м і має І-ІІ бонітет. У добре вираженому підліску переважає ліщина звичайна або крушина ламка. В густому трав'яному ярусі ростуть типові бореальні і неморальні види: веснівка дволиста, ожина волосиста, одинарник європейський, орляк звичайний, зірочник ланцетовидний, просянка розлога, осока волосиста, папороть чоловіча, підмаренник пахучий, купина багатоквіткова.
На внутрішніх схилах з більш багатими ґрунтами соснові ліси змінюються на дубово-соснові із сосною звичайною у першому ярусі з висотою дерев 28-32 м і дубом черещатим у другому - 18-24 м заввишки. На внутрішньогрядових високих пагорбах дубово-сосновий ліс заміщується санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) високопродуктивним буково-сосновим. Ці середньоєвропейські ліси заходять на територію України тільки на Розточчі і східніше не зустрічаються. Місцями формуються дубово-буково-соснові ліси з характерним найскладнішим для Розточчя деревостаном. У цих лісах бук звичайний і сосна звичайна формують перший ярус із зімкнутістю крони 0,8-1,0. У віці 90-140 років вони мають висоту 24-32 м і І-ІІ бонітет. Дуб черещатий утворює другий, слабко виражений ярус. У трав'яному покриві на плоских вершинах пагорбів переважає підмаренник пахучий, а на понижених ділянках - квасениця звичайна. Разом з ними трапляються купина багатоквіткова, веснівка дволиста, папороть чоловіча, зірочник ланцетовидний, осока пальчаста, ожина волосиста, конвалія травнева, міцеліс стінний та інші, переважно неморальні види.
Луки і болота утворюють порівняно великий масив - урочище Заливки. Деградоване евтотрофне болото замінили щучникові та червонокострицеві луки. На перезволожених ділянках суходільна лука переходить в болотисту з переважанням високих осок та прибережно-водних злаків. Тут збереглися ділянки торф'янистих лук, у травостоях яких панують дрібні осоки. Флора Заливок своєрідна, багата на типові для півночі та рідкісні види. Тут ростуть береза низька, верба чорнична, журавлина болотна, синюха голуба, білозір болотний, п'ять видів пальчатокорінника. На жаль, різке падіння рівня ґрунтових вод в регіоні ставить під загрозу існування цієї унікальної рослинності. Типових болотних ценозів в урочищі Заливки вже майже не залишилось. санаторий Алмаз,  Ділянки низинного болота з переважанням берези низької, журавлини звичайної, пухівки піхвової заміщуються фрагментами злаково-осоково-гіпнового болота, а потім лучними угрупованнями.
На території заповідника відмічено зростання 9 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: групи асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих, дубово-соснових лісів ліщинових, дубових лісів ліщинових, субформацію буково-соснових лісів, асаціації грабово-дубового лісу волосистоосокового та яглицевого, формації осоки Девелла, сальвінії плаваючої, латаття сніжно-білого, глечиків жовтих.
Положення Розточчя на стику трьох флористичних областей - Карпат, Полісся та Поділля - зумовило високу видову насиченість його різними за походженням та віком видами рослин. За даними досліджень 2001 року тут налічується судинних рослин 885 видів, мохоподібних - 212, лишайників - 65, синьозелених водоростей - 20, а грибів - 365 видів. На території заповідника зростає велика кількість рідкісних, зникаючих, реліктових, ендемічних, погранично- та диз'юнктивно-ареальних видів. До Червоної книги України занесено 27 видів судинних рослин, з них 14 видів родини орхідних. Серед них - баранець звичайний, плаун звичайний, сальвінія плаваюча, береза низька, фіалка біла, верба чорнична, шолудивник королівський, лілія лісова, підсніжник білосніжний, косарики черепитчасті, гніздівки справжня, звичайна, коручки болотна, морозниковидна, любки дволиста, зеленоквіткова, коральковець тричінадрізаний, зозулині сльози яйцеподібні, булатки червона, великоквіткова, венерин черевичок, пальчатокорінники травневий, плямистий, Фукса, м'ясочервоний, Траунштейнера, осока Давелла. В останні роки не виявлено два види: сверцію багаторічну та ломикамінь болотний.
На Розточчі проходить північно-східна межа поширення ялиці білої, ялівцю звичайного; санаторий Шале Грааль північна - вільхи сірої, фіалки білої; південно-східна - бука лісового, рясту порожнистого та південна - багна болотного, верби мирзолистої журавлини болотної.
Цікавою і своєрідною є також фауна Розточчя. Тут можна побачити представників усіх класів хребетних. Іхтіофауна налічує 16 видів риб, фауна земноводних - 11, плазунів - 6, птахів - 169, ссавців - 43 види. Із хвостатих земноводних у водоймах нерідко можна зустріти тритонів - звичайного і гребінчастого, а з безхвостих - жаб ставкову та озерну, кумку червоночереву, в період нересту жаб - гостроморду і трав'яну та ропуху сіру. В лісах заповідника і на чагарникових луках досить численною є квакша звичайна. З інших видів особливо часто трапляються ящірки прудка й живородна, вуж і гадюка звичайна, зрідка веретільниця ламка та мідянка.
Птахи представлені 169 видами, з них 116 - відмічені на гніздуванні. Багато їх зупиняються під час перельотів або прилітають зимувати на озеро Янівський став. У лісах  Цены Трускавец путевка звичними є зяблик, костогриз, іволга, дрозди, голуб синяк, горлиця звичайна, вальдшнеп та інші. Одним з найцікавіших птахів у період міграції є баклан великий. Поряд з поширеним лелекою білим ймовірно гніздиться лелека чорний. У заповідних лісах зрідка зустрічається найменша пташка України - корольок жовтоголовий.
У заповіднику мешкає 43 види ссавців. Із ряду комахоїдних - кріт, бурозубки звичайна, мала і білочерева, кутори звичайна і мала. Останні два види є рідкісними для всього регіону і потребують посиленої охорони. Заєць-русак мешкає як на відкритих просторах, так і в лісі. Трускавец санатории.Путевка в Трускавец Звірі ряду парнокопитних представлені п'ятьма видами. Найчисленнішими є козулі, зрідка можна зустріти оленів - благородного і плямистого, лося. Урочище Заливки і прилеглі до нього території урочища Ставки стали до вподоби диким кабанам. Із хижаків постійними мешканцями заповідних територій є лисиця, куниця лісова, тхір темний, ласка, горностай. санаторий Карпаты В окремі роки сюди може забрести і вовк.
З рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України, у заповіднику зустрічаються 18 видів: видра річкова, горностай, кутора мала, європейський широковух, борсук, лелека чорний, змієїд. орлан-білохвіст, сичик-горобець, мідянка, полоз лісовий, дозорець імператор, махаон і ін.
Крім неповторних за своїм різноманіттям та естетичною красою ландшафтів, що об'єднують лісові, водні та лучно-болотні екосистеми, на території заповідника є ряд дослідницьких об'єктів, таких як лісотипологічний профіль А. П'ясецького, географічні культури сосни звичайної, моніторингові та фенологічні пункти і стаціонари, де науковці заповідника та Українського державного лісотехнічного університету вивчають стан та зміни природного середовища. Санатории Трускавца
У заповіднику проводиться активна еколого-освітня робота з молоддю, функціонує музей природи Розточчя, для відвідувачів влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками.