Славське – http://sanatoriitruskavca.org.ua

Координати: 48°50′00″ пн. ш.23°27′03″ сх. д.
Їдеш електричокю в холодний час кудись в Карпати, Стрий вже давно позаду, в вагоні гамірно від веселого молодняка. От вже й Сколе проїхали - недовго залишилося, ще трішечки - і Славське, і весь цей юнацький гамір там зійде, далі буде спокійніше.Санатории Трускавца,
І саме так весь час і трапляється. Молодь любить зимові лижі, рок-концерти і гори - молодь, виходить, любить Славське. Бо все це тут є.
Фанфари трішки причепуреної статистики провіщають ледь не про міліон туристів у Славському щороку. Не дуже віриться, хоча я з калькулятором біля місцевих бугельних підйомників не стояла, а те, що тут таки дешевше, аніж на Буковелях та Драгобратах, говорять всі. Сезон, знову ж таки, триває довго - з листопада по березень як мінімум. І спуски тут на горі Тростян (1232 м) на будь-який смак - це спадщина ще радянської пори, коли на Тростяні тренувалася радянська лижна збірна. Тростян, Політех, ФМІ, Погар, Захар Беркут, Варшава, Грабовець - лижникам ці слова щось та скажуть, мені не кажуть нічого. Навіть влітку канаткою можна дістатися вершини гори. санаторий Алмаз
Ах, який тут планувався костел!
Тим більш, що взимку на Тростян новачкам, кажуть, зась - важкі там траси, не для чайників на лижах. Для таких є західний схил Тростяну, "Політех" і "ФМІ" на горі Кремінь або траси на схилах гори Менчіл.
Це добре, що і літом тут товчуться туристи - місцевим жителям (а їх у Славському біля трьох тисяч) є змога заробити (здавати квартири, продавати гриби, варити гарячу їжу взимку), аби здирництвом не займалися.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
І знову - це добре, що й літом, бо місця тут казкові: Високий Бескид, змія Опору, дерев'яні хатки та інша карпатська романтика. Й інфраструктура більш-менш непогана. Шосе є, залізниця є, аптеки-готелі-магазини є, лісопильний завод щось там пиляє...
Туристів заманювати у цей шматочок Бескидів почали ще барони Грьодлі (Гредлі) наприкінці ХІХ ст. Начебто перші гірськолижні витяги на горах Погар та Ільза поруч з містечком спорудили вони та якісь Шмідти. В 1896 р. на Погарі (847 м) запрацював підйомник на кінній тязі. Бідні коники. 
В міжвоєнний час містечко називали "Закопаним Східних Бескидів". санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Якщо Україна переможе в змаганнях за проведення зимової олімпіади-2022, в Славському будуть базуватися олімпійці-сноубордисти.
 Але до того ще жити і жити. Поки що Славське може похизуватися неовізантійською Успенською церквою (1901, автор проекту Василь Нагірний) та старенькою дерев'яною дзвіницею на кладовищі. Санаторий Днепр Бескид Трускавец Там була й церква колись, але якось під час бурі з неї зірвало хрест (ну, так місцеві розказують) - і віднесло туди, де зараз стоїть мурований храм. Скільки б разів люди не повертали хрест на місце, вітер вперто ніс його на облюбоване місце. Бешкетник. Там церкву й збудували, а куди стару діли - не знаю.
Так як через селище тече не лише Опір, а й Славка, етимологія здається прозорою.санаторий Шахтер,  Але народ так не любить - тому придумав легенду про те, як на цій річці дружинники Захара Беркута билитися з степовиками хана Батия у 1241 р. (це ще що - в майже-сусідній Тухлі навіть могила Захара Беркута є!). На вибір ще один легендарний і гарний варіант - воїни князя Святослава, вбитого в Бескидах, дуже вже були славні - і оселилися тут після смерті князя. Хоча в документах поселення згадується аж під 1483 р., коли Іванко з Криниці передав дружині Марусі право на половину майна у Славському та Криниці. санаторий Женева

Верхнє Синьовидне – http://sanatoriitruskavca.com

Навколо Карпати, та що там навколо - це селище міського типу в Сколівському районі вже й саме цілком собі гірське, бо лежить на висоті 395 м над рівнем моря. Тому воно й Верхнє. А як піднімешся на якусь сусідню гору, та як глянеш навколо - видно всі бескиди далеко-далеко, аж горизонт синіє (чому? Нічого собі питання. Ви погано вчили в школі фізику!) Тому воно Синьовидне. Жартую.Санатории Трускавца,
Хоча раніше це велике і древнє (перша згадка в Галицько-Волинському літописі під 1240 р.) бойківське поселення називалося трохи по-іншому: Synowodzko. Синь присутня, а от видимість погіршилась, розпливлася в синіх водах. :) Старий путівник Галичиною передає переказ про те, що на місці теперішньох рівнини, де лежить Верхнє Синьовидне, колись було озеро Сині Води. Леденгами сині гори повняться: неподалік Верхнього Синьовидного є т.з. Княжі скелі, де начебто колись розбилась горда і непокірна князівна Ярославна, а закоханий у неї татарський хан скам'янів від горя.
М.Орлович дещо звинувачувальним тоном пише про мешканців Синьоводська наступне: мовляв, саме місцеві бойки зустрічаються на базарах Львова, провінційних галицьких містечок, а навіть Кракова чи Закопаного. санаторий Алмаз Торгують сушеними грибами, овочами та виробами з дерева. Все, мовляв, через їхню кревну спорідненість з татарами... Думаєте, польський шовінізм? Де там. Іван Франко уславив місцевих жителів схожим чином: “Синьовидські бойки такі гендлярі, що жида заткнуть за халяву”.
В часи Орловича тут проживало 3 300 жителів, зараз - близько 3 500 чоловік. Дивовижна постійність популяції.
Про те, що Закарпаття вже зовсім близько, нагадує типово-закарпатський силует головного храму Верхнього Синьовидного. Якщо його витягнута по команді "Струнко!" вежа вас не переконала, подивіться на школу неподалік. Вона має невеличку годинникову башточку, що робить її схожою
на ратушу, але годинник на споруді - намальованний... Крім Верхнього Синьовидного такі дешеві понти я бачила лише на храмах Закарпаття, але там їх присутність принаймні була зрозумілима: це нагадування про те, що колись прийде й вона, остання година.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) На школі такі нагадування схожі на дуже вже чорний гумор.
Деякі туристи віднаходили біля Верхнього Синьовидного залишки земляних укріплень княжого часу, але я не спец по археології. На Золотій горі збереглося монастирище - зараз там цвинтар та Георгіївська церква київського патріархату. І знову легенди: начебто у келії монастиря Пресвятої Богородиці у 1240 р. заночував Данило Галицький - по дорозі до Угорщини, куди їхав сватати сина Лева за королівну Констанцію. Ранком князь побачив біженців: з розореного Києва тікали від орд Батия жителі Київської Русі.санаторий Женева
Люди не все були такі, як зараз. Були такі велети, що як еден стояв на одні горі, а другий на другі, то й си могли руки подати. Великани були.
Єден такий великий схотів води пити, а ріки Стрий і Опір пересохли були трохи. Вінь нахилится, оби з них попити там, де вни сходилися, а то вода каламутится, хіба з піском смокче. Узяв вінь та й пониж того місця насунув землі, каміння. Високу таку греблю, гать наметав, як Червоні Береги. Вода сперлася, заповнила тоту долину, і зробилося велике озеро. Вода чистойка стала. Вінь напився, та й лишив озеро. Як води набралося повно, вона через гать переливалася, і текла собі впровали.санаторий Шахтер
Відци, від гір у тоти сині води, клином заходила земля. Там і поля урожайні були на тім клинци. То - велике. І ліс недалеко. Зайшли туда люде, але не великани, а такі, ги ми. Побудувалися, орали там. Єдної днини надийшов туда велит той, знов хотів води напитися. Дивится, а на тім сухім клині якісь мурашки, подібні до нього, лиш дуже малийкі. Взяв їх разом з волами і плугом на долоню та й поніс показувати мамі:
- Дивітся, яких я мурашків найшов.санаторий Шахтер,
- Ой, то, синку, ни мурашки. То по нас ту в горах такі люде будут жити. Віднеси їх на то місце, відки взяв.
Поклав вінь їх над тим озером і лишив. Заснували вни село та й назвали від тих синих вод Синевідськом.
Тогди вся Скільська Верховина щи ни була заселена, бо велети десь пропали, а нашим малийким людьом ту тяжко було в тих дебрях та лісах давати си раду. Жили спочатку на долах, а в горах хіба польовали. Але Синевідсько вже було. Воно старіше від Львова. Не знаю, чи правда то, але приказували, що це село найдавніше в нашім районі.санаторий Алмаз
Безпечно си жили там люде.
З північного боку були відгороджені тим великим озером, а з полудня - горами та лісами.
Випав колись дуже слотливий рік. Дощі ни переставали. Говорили, що над горами хмара урвалася. Води в кількох місцьох перекочувалися через тоту греблю. А Стрий пер з таков силов, що в єднім місци прорвав її. Вода з озера витекла вся. Дно висхло.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
На тоту долину перебралися люде. Там щи ліпші грунти. Поробили си файні городи, садів порозводили тілько, що стали торгувати ябликами та сливами по світу.
Пониж того села заснувалося друге. Його назвали Нижним Синевідськом. А тото перше - Вишним. Типирь пишут Верхнє Синьовидне і Нижнє Синьовидне.

Гоща – http://sanatoriitruskavca.org.ua

Як місто Гоща набуло статус в 16ст. Володіли Гощою родини Кирдеїв-Гойських.Санатории Трускавца Ще на початку ХХ ст в північній частині міста прослідковувалися вали та були рештки старого замку. Тут в школі в 1600 навчався Дмитро Самозванец. В 17ст Гоща належала воєводі «миротворцю» Адаму Киселю. Декілька разів на Гощу нападали повстанці та козацькі вантажки наводили на мешканців, особливу іудеїв страх. В 1775р володіли Ланевичі, а в 19 ст власникиами були Валевські. Валевські в Гощі мало одну з найбільших овчарень на Волині (близько 3тис овець) а також стайні на 300 коней. санаторий Шахтер
Не знаю чи лишився в Гощі старий млин 18ст одноповерховий з мансандровим дахом та стара синагога.
До 17 вересня 1939р місто належало повіту ровенському воєводства волинського. Тут розміщався охоронний прикордонний батальон «Гоща» Гоща набула статус смт в 1959р санаторий Женева
 Палац Валевських 
В гарному затишному парку дожив до наших днів палац Валевських, спотворений зовнішній вигляд у суто радянському стилі. Після втручання один фасад просто перетворює палац на сучасну будівлю, вартує подивитися іншу сторону, хоча знаходиться вона доволі в поганому стані.
 Михайлівська церква
Дзвінниця 1632рСходница
Заснований був смоленською каштелянкою, княгинею Регіною Соломирецькою-Гойською в 1639р. При чому навіть в книгах луцького замку був запис для кого саме цей монастир призначався – “для іноків та приємників грецького віросповідання, які не знаходяться у єднанні з римською церквою, а підлягають під послушання св.Отця Константинопольського патриарха”. Монастирю засновниця подарувала село Курозван та його маєтності. При монастирі одразу була заснована школа. Опікувався школою сам Петро Могила – митрополит київський і галицький. Ректором школи був на той час Інокентій Гізель, згодом він став ректором Києво-Могилянської колегії та архімандритом Києво-Печерської Лаври.санаторий Шахтер, У 18ст монастир стає уніатським. Тоді первісний вигляд храму монастиря було змінено. А виглядала церква Архістратига Михаїла так. Храм був тридільним та тиверхим зі склепом під навою та апсидою. Структура була гармонійною та простою Саме в простоті і була довершеність. Кожен з трьох обємів в інтерєрі мав вигляд невеликого купольного залу, проте сприймався цілком споріднено завдяки високим подвійним аркам. Відлуння готичного стилю позначилося на стрільчатій формі вікон нави та апсиди. санаторий Женева
Але зі зміною церковних господарей храм зазнає перебудов щоб вигляд нагадував католицькі храми. Так стіни бабнцю та апсиди були надбудовані до одного рівню. Обєми перекрили двосхилими дахами. Кути обємів та східний фасад апсиди були прикрашені пілястрами.
Повернення храму до православного у другій половині ХІХст не відтворило його, а навпаки погіршило вигляд. Над центральною півсферичною банею, яка перекриває наву, збільшили висоту парапету і над ним звели незгарбний фальшивий деревяний верх. санаторий Шахтер
В оздобленні храму поєднується елементи ренесансу та бароко. У ризниці Михайлівської церкви зберігається портрет фундаторки Регіни Соломирецької-Гойської. На аркуші паперу, який тримає жінка в старовинному головному уборі і темній одежі, написано “Prawo na klasztor i skoly w Hoszcy. Roku 1639”. Художню цінність має запрестольна ікона у вівтарі та декілька стародруків, серед яких книга “Мінеї” 1761р видані в Почаївській лаврі.Санатории Трускавца, в